Невдовзі судитимуть провокаторів причетних до знищення пам’ятників у Биківні та Гуті-Пеняцькій

У Головному слідчому управлінні Національної поліції закінчили досудове розслідування і склали обвинувальний акт щодо двох членів злочинної групи, яка скоїла, загалом, більше двох десятків злочинів, серед них шість терактів.

Про це повідомяє POLUKR.net з посиланням на Департамент комунікації Національної поліції України.

Гута-Пеняцька. Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

 

У повідомленні йдеться, що членам групи інкримінують вчинення 27 злочинів — шести терактів, закінченого замаху на вбивство у Києві 24 серпня 2017 р., вибуху на території посольства США 8 червня 2017 р., актів вандалізму, спрямованих на розпалювання національної та релігійної ворожнечі тощо.

Відповідно до ухвали слідчих суддів Печерського районного суду Києва, на рахунку цієї групи підрив пам’ятника загиблим мешканцям Гути-Пеняцької 9 січня 2017 р., акт вандалізму в меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" біля Києва 25 січня 2017 р., акти вандалізму у цвинтарі у Підкамені та у Гуті-Пеняцькій 12 березня 2017 р.

Трьох членів групи затримали 1 та 2 жовтня 2017 р. Двох з них затримали у Сколівському районі на Львівщині під час спроби підірвати пам’ятник на честь 1000-ліття віднайдення угорцями батьківщини на Верецькому перевалі.

Йдеться про Бориса Мущенка (1969 р.н.), Сергія Бахчевана (1981 р.н.) та Дмитра Чорнодубравського (1982 р.н.). Четвертим підозрюваним і членом цієї групи слідчі поліції вважають Богдана Шевченка (1992 р.н.), що перебуває у розшуку з листопада 2017 р.

Уcі, за винятком, Бахчевана — черкащани. Чорнодубравський та Шевченко, за даними порталу "Посіпаки-2", були помічниками депутата Черкаської міської ради VI скликання (2010-2014 рр.) Ігоря Мельникова, що очолював у минулому Черкаську міську організацію Партії Регіонів, а нині очолює Черкаську обласну організацію "Опозиційного блоку".

 

Проте, зараз у Печерському районному суді Києва судитимуть лише Бахчевана та Чорнодубравського, адже Мущенко з 26 червня цього року перебуває у розшуку.

З ухвали слідчого судді Печерського районного суду від 11 травня цього року випливає, що з 1 жовтня 2017 року Мущенко перебував під вартою, але 19 січня 2018 р. слідчий суддя неочікувано задовольнив клопотання сторони захисту та змінив запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Натомість, 11 травня вже інший слідчий суддя так само задовольнив клопотання захисту і змінив цілодобовий домашній арешт на періодичний, тобто нічний.

 

Запобіжні заходи Бахчевану та Чорнодубравському так само були пом’якшені слідчими суддями Печерського районного суду у травні, але прокуратурі вдалося скасувати відповідні ухвали в апеляційній інстанції. Досудове розслідування щодо Мущенка та Шевченка, ймовірно, прокуратура виділила в окреме провадження.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.