Спецпроект

Стартує інформаційна кампанія, присвячена 85-м роковинам Голодомору

1 вересня 2018 року, за 85 днів до Дня пам’яті жертв Голодомору, який цього року відзначається 24 листопада, Україна і світ розпочинають вшановувати загиблих під час геноциду 1932-1933 років українців.

Інформаційна кампанія, розроблена Українським інститутом національної пам'яті, передбачає всеукраїнські та міжнародні заходи:

- відкриття виставки "Україна 1932-1933. Геноцид голодом" (демонструватиметься в усіх областях України та багатьох країнах світу),  

- проведення Міжнародного форуму "Україна пам’ятає, світ визнає!" у столиці в листопаді 2018 року,

- поширення соціальної реклами та брошур про Голодомор.

1 вересня в Києві розпочнеться Міжнародна акція "Запали свічку пам'яті", яка протягом 85-ти днів проходитиме у 85 куточках світу. Мета акції — об’єднати українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один з найбільших злочинів в історії людства ХХ століття.

Публічний захід, який буде продовжуватися щодня, в іншому місті, в іншій країні світу, завершиться у Києві, 24 листопада 2018 року, на День пам’яті жертв Голодомору.

Міжнародна акція стартує на території Національного музею "Меморіал жертв Голодомору". Цього дня будуть зачитані імена та прізвища 85 померлих дітей під час Голодомору,  учасники події зможуть вшанувати пам'ять загиблих та запалити свічку, також відбудеться Панахида за померлими і відкриття виставки "Вкрадене дитинство: діти в роки Голодомору 1932-1933 рр.". Початок о 13:00.

Акція ініційована Українським інститутом національної пам'яті, Міністерством закордонних справ України,  Світовим Конгресом Українців та Національним музеєм "Меморіал жертв Голодомору".

За перебігом акції протягом 85-ти днів можна стежити на веб-сторінці "85-ті роковини Голодомору", розробленій Українським інститутом національної пам'яті. Тут на інтерактивній мапі світу будуть марковані свічками-позначками міста, де відбулися міжнародні вшанування пам’яті жертв геноциду.

Також на веб-сторінці "85-ті роковини Голодомору" будуть опубліковані матеріали, що стосуються теми Великого голоду: статті, ґрунтовні дослідження, наукові праці, фотографії, документи та інше.

Окрім того, на офіційних сторінках Українського інституту національної пам’яті у соціальних мережах (facebook, twitter) із 1 вересня по 24 листопада, щоденно оприлюднюватимуться матеріали, в рамках інформаційної кампанії "85 фактів, історій та свідчень про Голодомор": факти про Голодомор 1932-1933 рр., спогади свідків, уривки зі щоденників очевидців Голоду, статті істориків, добірки художніх та документальних фільмів, прози та поезії, зразки народної творчості, створені у ті часи, фотохроніка, документи, а також історії людей, які не боялися говорити правду, допомагали тим, хто потребував шматка хліба, рятували інших ціною власного життя, повставали, боролися і перемагали, попри тиск нещадного більшовицького режиму.

Інформаційна кампанія має хештеги: #Голодомор85 #Holodomor85, просимо використовувати їх для дописів, що стосуються річниці трагічних подій.

Гасла цьогорічної інформаційної кампанії:

  • "Ми пам’ятаємо! Ми – сильні!" — для України.
  • "Україна пам’ятає! Світ визнає!" / "Ukraine remembers, the World acknowledges!" — для світу.

День пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 рр. у 2018 році припадає на 24 листопада. Цього дня передбачається проведення громадської акції "Запали свічку". О 16:00 пам’ять жертв геноциду українського народу вшанують хвилиною мовчання. Кожен охочий може згадати загиблих українців та запалити свічку на своєму підвіконні.

Детальніше тут.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.