АНОНС: Лекція "Микола Битинський - геральдмейстер Української Революції 1917—1921 років"

До 125-ліття від дня народження Миколи Битинського в Музеї Української революції 1917—1921 років поговорять про значення його постаті на тлі геральдичних і векселоголічних здобутків Української революції 1917—1921 років.

Микола Битинський встиг повоювати в Армії УНР, по тому брав участь в боях під Замостям 1920 року, перебував у таборах інтернованих, жив у Празі, займався питаннями української геральдики, вексилології, уніформістики, редагував кілька часописів, писав вірші (як більшість українців), оформлював різноманітні видання, проектував нагороди, прапори, печатки, герби, надгробки, малював ікони, випускав листівки і т. п.

 


У 1930-х роках Битинський кілька років працював над таблицями українських військових одностроїв, укладав проекти великого, середнього, малого герба України. Він був одним із засновників Родовідної установи. По смерті директора Українського військово-історичного музею Михайла Садовського, очолив цю установу.

З біографією ювілянта ознайомить директор Музею Укранської революці 1917-1921 років Олександр Кучерук, а заступник головного редактора видавництва "Родовід" Богдан Завітій окреслить значення постаті Миколи Битинського на тлі геральдичних і векселоголічних здобутків Української революції 1917—1921 років.


11 вересня, вівторок, 16.00 

Місце: Музей Укранської революції 1917-1921 років (Київ, вул. Володимирська, 57).

Вхід вільний.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".