АНОНС: Лекція "Микола Битинський - геральдмейстер Української Революції 1917—1921 років"

До 125-ліття від дня народження Миколи Битинського в Музеї Української революції 1917—1921 років поговорять про значення його постаті на тлі геральдичних і векселоголічних здобутків Української революції 1917—1921 років.

Микола Битинський встиг повоювати в Армії УНР, по тому брав участь в боях під Замостям 1920 року, перебував у таборах інтернованих, жив у Празі, займався питаннями української геральдики, вексилології, уніформістики, редагував кілька часописів, писав вірші (як більшість українців), оформлював різноманітні видання, проектував нагороди, прапори, печатки, герби, надгробки, малював ікони, випускав листівки і т. п.

 


У 1930-х роках Битинський кілька років працював над таблицями українських військових одностроїв, укладав проекти великого, середнього, малого герба України. Він був одним із засновників Родовідної установи. По смерті директора Українського військово-історичного музею Михайла Садовського, очолив цю установу.

З біографією ювілянта ознайомить директор Музею Укранської революці 1917-1921 років Олександр Кучерук, а заступник головного редактора видавництва "Родовід" Богдан Завітій окреслить значення постаті Миколи Битинського на тлі геральдичних і векселоголічних здобутків Української революції 1917—1921 років.


11 вересня, вівторок, 16.00 

Місце: Музей Укранської революції 1917-1921 років (Київ, вул. Володимирська, 57).

Вхід вільний.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".