Депутат Верховної Ради просить міністра юстиції скасувати наказ про нові архівні правила

Народний депутат Ганна Гопко надіслала міністру юстиції України Павлу Петренку звернення із закликом скасувати наказ Мін'юсту про запровадження нових правил копіювання архівних документів.

Копію листа Гопко опублікувала на своїй сторінці у "Фейсбуці"

"Вільний доступ до архівів – не лише важливе завоювання української демократії, але і наша зброя в інформаційній війні з Москвою", – написала політик. – Але Міністерство юстиції з подачі Державної архівної служби примудрилося на рівному місці створити серйозну проблему".

Ганна Гопко назвала наказ Мін'юсту №2059/5 від 27 червня 2018 року тиким, який "хоча формально дозволяє копіювати інформацію з архівних документів власними технічними засобами, встановлює штучні й абсолютно незаконні обмеження, які роблять копіювання більшості історичних документів неможливим".

На її думку, документ протиправно встановлює монополію архівних установ на історію та обмежує конституційне право на інформацію.

 
 

Відповідно, до міністра юстиції політик висловила такі прохання:

- скасувати Наказ №2059/5 та, у відповідності до встановлених процедур із залученням громадськості, розробити нову редакцію Наказу, що буде відповідати букві та духу Закону;

- ініціювати перевірку обставин виникнення Наказу та забезпечити притягнення винних до передбаченої законом відповідальності;

- започаткувати давно назрілі системні зміни в архівній справі: від оцифрування і викладення у вільний доступ найбільш затребуваних та загрожених архівних документів до призначення кваліфікованих кадрів на посади керівників архівних установ і реальних дій з переведення архівів у пристосовані для зберігання історичних документів приміщення.

Читайте також:

Почалася громадська кампанія проти нових архівних правил

Quo vadis? Крок уперед, два назад. Стрибок у прірву?

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.