Депутат Верховної Ради просить міністра юстиції скасувати наказ про нові архівні правила

Народний депутат Ганна Гопко надіслала міністру юстиції України Павлу Петренку звернення із закликом скасувати наказ Мін'юсту про запровадження нових правил копіювання архівних документів.

Копію листа Гопко опублікувала на своїй сторінці у "Фейсбуці"

"Вільний доступ до архівів – не лише важливе завоювання української демократії, але і наша зброя в інформаційній війні з Москвою", – написала політик. – Але Міністерство юстиції з подачі Державної архівної служби примудрилося на рівному місці створити серйозну проблему".

Ганна Гопко назвала наказ Мін'юсту №2059/5 від 27 червня 2018 року тиким, який "хоча формально дозволяє копіювати інформацію з архівних документів власними технічними засобами, встановлює штучні й абсолютно незаконні обмеження, які роблять копіювання більшості історичних документів неможливим".

На її думку, документ протиправно встановлює монополію архівних установ на історію та обмежує конституційне право на інформацію.

 
 

Відповідно, до міністра юстиції політик висловила такі прохання:

- скасувати Наказ №2059/5 та, у відповідності до встановлених процедур із залученням громадськості, розробити нову редакцію Наказу, що буде відповідати букві та духу Закону;

- ініціювати перевірку обставин виникнення Наказу та забезпечити притягнення винних до передбаченої законом відповідальності;

- започаткувати давно назрілі системні зміни в архівній справі: від оцифрування і викладення у вільний доступ найбільш затребуваних та загрожених архівних документів до призначення кваліфікованих кадрів на посади керівників архівних установ і реальних дій з переведення архівів у пристосовані для зберігання історичних документів приміщення.

Читайте також:

Почалася громадська кампанія проти нових архівних правил

Quo vadis? Крок уперед, два назад. Стрибок у прірву?

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.