Конкурс наукових проектів "Зберігаючи пам'ять про Голокост" приймає заявки

Триває прийом заявок на участь у Всеукраїнському конкурсі наукових, науково-дослідницьких проектів студентів та аспірантів на тему "Зберігаючи пам'ять про Голокост" від Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC).

Як зазначають організатори, мета конкурсу – пошук та підтримка талановитої молоді, залучення її до вирішення проблем вивчення, дослідження історії Голокосту на території України та інших країн Східної Європи, зокрема, розстрілів у Бабиному Яру у вересні 1941 року, та інших злочинів, скоєних тоталітарними режимами. 

 

На конкурс подаються наукові, науково-дослідницькі проекти з гуманітарних та суспільних наук: історії, філософії, права, психології, соціології, політології та інших, пов'язаних з тематикою конкурсу. Роботи приймаються українською та англійською мовами. 

У Конкурсі можуть брати участь студенти (курсанти), які здобувають освіту за освітнім ступенем бакалавра (3-4 курс), магістра та аспіранти.

Конкурс проводиться у три етапи.

  1. Прийом заявок на конкурс – з 20 липня до 1 жовтня 2018 року. Журі розглядає заявки та анотації, відбирає кращі і надсилає запрошення для участі у другому етапі до 15 жовтня 2018 року.
  2. Подання конкурсних робіт на розгляд журі – до 15 листопада 2018 року. Журі Конкурсу оцінює та відбирає кращі наукові, науково-дослідницькі проекти для участі у третьому етапі Конкурсу.
  3. Презентація та захист проектів, визначення та нагородження переможців – 3 грудня 2018 року (історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка).

Оцінювання робіт та визначення переможців конкурсу здійснює журі.

 

За підсумком оцінок Журі, визначається одне перше, два других та три третіх місця. Переможці отримають грошові винагороди:

  • 1 місце – 5,000 гривень та можливість проходження стажування у Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр" з метою реалізації свого проекту спільно зі співробітниками Центру;
  • 2 місце – 3,000 гривень;
  • 3 місце – 2,000 гривень.

Конкурс проводиться за сприяння Міністерства освіти і науки України, Київської міської державної адміністрації та Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр"

Докладніше про умови участі, а також порядок проведення конкурсу читайте в Положенні про конкурс.

За додатковою інформацією пишіть на скриньку konkurs@babiyar.org.

Контактні особи: Михайленко Наталія – (044) 248 19 21, Каплунова Валентина – (044) 233 66 17.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.