У Білорусі почав виходити білоруськомовний історичний журнал. ФОТО

Глянцеве ілюстроване видання "Наша гісторыя", засноване редакцією газети "Наша ніва", почало виходити від серпня 2018 року.

На даний час вийшло вже два числа журналу.

"До сих пір у Білорусі слабко розвинута система популяризації національної історії. З цього виходить місія редакції подолати розрив між наукою і масовими знаннями. Серед авторів — найкращі історики-науковці, а пишуть вони про різні епохи, героїв і лиходіїв", — наводить концепцію видання "Беларусский партизан".

 Фото: FB Андрій Динько

Журнал пропонує такі рубрики: "Звідки наш рід", "Біографія". "Політика", "Річ Посполита", "Військова слава", "СРСР", "Народи Білорусі", "Пра-світ", "Туристичні напрями", "Наша страва", "Кухонні історії", "Прості речі", "Господарство", "Анекдоти", "Комікс".

Редакція творчо підійшла до засобів зацікавлення читачів. З другого номеру журналу публікується комікс "Франциск. Народження короля" (сюжет Андрія Скурка, художник Антоніна Пашкевич). У третьому числі обіцяють додати комікс Олеся Киркевича про гетьмана Ходкевича. Для юних читачів пропонують дитячу сторінку.

Ескізи коміксу про гетьмана Ходкевича. Фото: nn.by 

Центральною темою першого номеру журналу стало Велике князівство Литовське. Окрім серйозних публікацій читачі можуть прочитати історичні анекдоти, рецепти і комікс.

 У першому номері навіть є стаття про радянського агента Богдана Сташинського, який убив лідерів ОУН Лева Ребета і Степана Бандеру. Фото: belaruspartisan.by

Як пише "Наша ніва", темою другого числа є постать Кастуся Калиновського, керівника повстання 1863 року, якого білоруси вважають своїм національним героєм.

  Фото: nn.by 

Серед 25 публікацій на 100 сторінках номеру також:

  • Війна після війни: антирадянське підпілля в післявоєнній Білорусі.
  • Знаменити радянський шпигун Кім Філбі, білоруський слід.
  • Із ГУЛАГу на Райхстаг. Історія генерала, білоруса Михайла Букштиновича.
  • Як сирота став найбагатшим селянином Гродненської губернії: ким він був і чщо стало з його предками.
  • Артилерія Несвізького замку.
  • Славне минуле білоруського сиру.
  • Яким собак тримали наші предки.
  • Початок коміксу про білоруського першодрукаря Франциска Скорину.
 Фото: nn.by 

Окрім паперової версії, можна придбати й електронну у форматі pdf. Журнал "Наша гісторыя" редагують Андрій Динько і Олександр Пашкевич.

За словами головного редактора, журнал мав проблеми з дистрибуцією. "Приватні розповсюджувачі вже мають його, вже продали перший завіз, отримали другий. А державні розповсюджувачі й мукають, і теляться. Одна область взяла, інша ніяк не підпише договір, третя погоджується продавати тількив павільйонах, а не в кіосках. Ну а як оголосити про вихід, коли не скажеш докладно, де можна купити?", — бідкався Андрій Динько в серпні цього року.

Читайте також:

У Білорусі влада відмовилась встановили меморіальну дошку БНР

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.