В Іспанії розсекретять документи часів Франко

Влада Іспанії відкриє доступ до секретних архівів часів Громадянської війни 1936-1939 років та періоду диктатури Франсіско Франко до 1968 року.

Комісія Міноборони Іспанії, що займається подібними документами, ще в квітні передала відповідні рекомендації главі відомства – повідомляє Rambler.

 Франсіско Франко

Йдеться приблизно про 10 тисяч документів, що зберігаються в головному військовому архіві в місті Авіла (інших архівів процес розсекречення поки не торкнеться).

Як тільки ці матеріали розсекретять, будь-хто з бажаючих зможе дізнатися подробиці бойових операцій періоду Громадянської війни, в тому числі які підрозділи брали участь в тих чи інших зіткненнях, бойовий порядок, кількість сил, рух військ, плани оборони та ін.

Серед різних юридичних документів можна виявити дані про табори утримання, робочі батальйони, накази про арешти, доноси, доповідні про дезертирство і саботажі, слідчі матеріали, в тому числі списки підозрюваних.

Третій блок складуть документи, що стосуються фортифікаційних ліній на Піренеях, в Каталонії, Арагоні та Наваррі.

Четвертий блок документів найцікавіший, в нього входять бюлетені, складені другою секцією генштабу, що займалася розвідкою. При цьому, як відзначає Комісія, інформація, що міститься в цих матеріалах не вплине на безпеку Іспанії.

Нагадуємо, що наприкінці серпня було прийнято рішення, що іспанського диктатора Франко винесуть із пантеону.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.