В Іспанії розсекретять документи часів Франко

Влада Іспанії відкриє доступ до секретних архівів часів Громадянської війни 1936-1939 років та періоду диктатури Франсіско Франко до 1968 року.

Комісія Міноборони Іспанії, що займається подібними документами, ще в квітні передала відповідні рекомендації главі відомства – повідомляє Rambler.

 Франсіско Франко

Йдеться приблизно про 10 тисяч документів, що зберігаються в головному військовому архіві в місті Авіла (інших архівів процес розсекречення поки не торкнеться).

Як тільки ці матеріали розсекретять, будь-хто з бажаючих зможе дізнатися подробиці бойових операцій періоду Громадянської війни, в тому числі які підрозділи брали участь в тих чи інших зіткненнях, бойовий порядок, кількість сил, рух військ, плани оборони та ін.

Серед різних юридичних документів можна виявити дані про табори утримання, робочі батальйони, накази про арешти, доноси, доповідні про дезертирство і саботажі, слідчі матеріали, в тому числі списки підозрюваних.

Третій блок складуть документи, що стосуються фортифікаційних ліній на Піренеях, в Каталонії, Арагоні та Наваррі.

Четвертий блок документів найцікавіший, в нього входять бюлетені, складені другою секцією генштабу, що займалася розвідкою. При цьому, як відзначає Комісія, інформація, що міститься в цих матеріалах не вплине на безпеку Іспанії.

Нагадуємо, що наприкінці серпня було прийнято рішення, що іспанського диктатора Франко винесуть із пантеону.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.