Латвійська контррозвідка: Оприлюднення "мішків ЧК" зашкодить

Бюро із захисту Конституції (БЗС, контррозвідка Латвії) направило лист парламентській Комісії з прав людини і громадських справ, у якому попереджає, що публікація архівів колишнього КГБ ЛРСР — так званих "мішків ЧК" — зіграє на руку "інтересам недружніх Латвії країн".

Про це повідомляє "Європейська правда" за псиланням на портал Delfi.

БЗС вважає, що публікація картотеки КГБ в Інтернеті може створити різні ризики і знизити рівень довіри суспільства до органів безпеки. Контррозвідка зазначає, що інформація, яка міститься в картотеці, може невідповідно і необґрунтовано зачепити інтереси різних осіб.

"Непрофесійне використання архівних документів комуністичних спецслужб може привести до результату, коли реальність не відображається, а створюється", — пише БЗС у своєму листі Сейму Латвій.

БЗС вказує й на те, що в Латвії, на відміну від сусідніх Литви та Естонії, на зорі відновлення незалежності закону про люстрацію прийнято не було.

"Тепер же почати процес люстрації є запізнілим рішенням, тому що частина осіб померли або виїхали з країни, — пише спецслужба — Якщо почати процес люстрації зараз, будуть порушені гарантовані в Конституції Латвійської Республіки права на недоторканність приватного життя і особистих даних".

Уцілому, оцінює БЗС, публікація архівів КГБ ЛССР в Інтернеті є вчинком, що відповідає інтересам недружніх до Латвії країн.

Раніше міністерство юстиції Латвії розробило проект нових правил, які дозволять широкому колу жителів Латвії вже з травня 2019 року безкоштовно ознайомитися з так званими "мішками ЧК" — архівами КГБ ЛРСР. Документи будуть доступні в Національному архіві, а також через Інтернет.

Читайте також:

Іспанія відкриє доступ до архівів Громадянської війни та диктатури Франко 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.