Львівська міськрада дасть 25 тисяч за найкращі історичні проекти про ЗУНР.КОНКУРС

25 вересня Львівська міська рада розпочала приймати документи на участь у конкурсі на кращі проекти в галузі висвітлення історії подій Листопадового Чину та періоду ЗУНР на 2018−2019 роки. Автори 10-х найкращих проектів отримають по 25 тис. грн.

Прийом документів триватиме до 25 жовтня 2018 року включно. Ця Програма затверджена ухвалою сесії міської ради № 3862 від 20.09.2018 "Про затвердження Програми преміювання авторів кращих проектів в галузі висвітлення історії подій Листопадового Чину та періоду ЗУНР на 2018−2019 рр.".

 

Для участі в конкурсі, кандидати мають подати через Центр надання адміністративних послуг або шляхом подачі Електронного звернення на офіційній веб-сторінці Львівської міської ради такий пакет документів:

1. Заяву на участь у конкурсі та згоду про використання і обробку персональних даних (додаток 2 до цієї Програми).

2. Опис проекту, який був реалізований чи завершений у 2018 році, оформлений машинописом (з ілюстраціями у разі необхідності) та у вигляді електронної презентації.

3. Рецензію на проект та рекомендаційні листи, надані авторитетними науковцями із обраної галузі проекту.

4. Рекомендаційні листи (за наявності).

5. Завірену копію паспорта громадянина України.

6. Копію довідки про присвоєння індивідуального податкового номеру.

Деталі участі у програмі та зразок аплікаційної форми можна знайти на офіційній веб-сторінці Львівської міської ради за посиланням.

Нагадуємо, що триває прийом заявок на конкурс студентських науоквих робіт "Український визвольний рух 1920-х - 1950-х років".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.