Арехологи Донецького обласного музею знайшли курган із бабою. ФОТО

Співробітники Донецького обласного краєзнавчого музею під час об’їзду ланцюга курганів "Сторожові могили" у Великоновосілківському районі знайшли масивний курган із кам’яною бабою на вершині

На сайті  музею відзначають, що такі кургани є рідкістю в наші дні.

 

ДОВІДКА:

Донецький обласний краєзнавчий музей існує від 1924 року. Станом на 2014 рік фонди музею налічували близько 150 тис. одиниць зберігання, експозиційні площі складали понад 7 тис. кв.м. У музеї працювало біля 160 співробітників. Кількість відвідувачів щороку досягала 200 тисяч за рік.

До складу музею входили: Музей композитора С. Прокоф’єва, Меморіальний музей-садиба театрального діяча В. Немировича-Данченка та педагога і просвітника XIX сторіччя М. Корфа (пам’ятка національного значення), Великоанадольський музей лісу і Музей історії Великої Вітчизняної Війни.

У серпні 2014 року два обстріли зруйнували значну частину лівого крила музею, пошкодили дах та вибили шибки в приміщенні. Майже цілком була знищена зала "Рослинний і тваринний світ Донеччини", зал геології, зали першого (археологія та історія краю до початку ХХ сторіччя) та четвертого поверхів (зал етнографії та сучасної історії).

Через бойові дії в Донецькій області майже всі фонди ДОКМу для Української держави втрачені. На території підконтрольній Україні залишилися три відділи музею: Меморіальний музей-садиба В. І. Немировича-Данченка та М. О. Корфа, Музей С. Прокоф’єва, Великоанадольський музей лісу.

На їх основі в серпні 2016 року було перереєстровано Донецький обласний краєзнавчий музей з адресою в м. Краматорську.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.