Жезл «ямника». Археологи знайшли цікаве поховання. ФОТО

Група археологів виявила поховання на Запоріжчині, яке датується третім тисячоліттям до Р.Х. і відноситься до бронзового віку. Знахідку виявили в районі села Пологи.

Про це повідомили на своїй сторінці в Facebook запорізькі археологи, – передає ІА ЗІК.

 Поховання вождя племені "ямників"

Фото: 061.ua

Поховання знайшли і вивчили співробітники Бердянського педагогічного університету, краєзнавчого музею спільно з археологами ЗНУ.

Під шаром грунту, на глибині трохи більше 10 сантиметрів був знайдений скелет чоловіка, якому на момент поховання, за попередніми даними, було 40-50 років. Його зріст був близько 2-х метрів.

 Бронзовий ніж знайдений поруч з похованням

Фото: 061.ua

Біля скелета археологи знайшли бронзовий ніж і жезл, що говорить про статус похованого.

Археолог Геннадій Тощев зазначає, що така знахідка виявлена в степовій зоні на території Запорізької області вперше.

Поки археологи зробили висновок, що знайдені останки належать вождю племені "ямників".

 Жезл вождя племені "ямників"

Фото: 061.ua

Довідка. Ямна культура, Культура охрових могил (ямна етнокультурна спільність) – археологічна культура кінця мідної доби (енеоліту) та ранньої бронзової доби (3600–2300 до Р. Х.), поширена в Східній Європі від Уралу до середнього Дунаю; в Україні в степових і лісостепових зонах, у сточищі Дніпра, на Приазов’ї і в Криму (Сторожова могила, середній і верхній шари Михайлівського поселення, Скелі Каменоломні та ін.)

Основна ознака ямної культури – поховальні пам’ятки, поховання у положенні ембріона (підігнутими до обличчя колінами) під курганами(найдавнішими з відомих понині). Відкрив культуру В. О. Городцов.

Нагадуємо, що у Чернігові археологи знайшли цікаву монету з Херсонеса.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".