Історикам пропонують 25 тис. грн премії на дослідження ЗУНР

Львівська мерія започатковує "Програму підтримки дослідників ЗУНР", згідно з якою 10 знавцям історії Листопадового Чину та утворення Західноукраїнської Народної Республіки виплатять грошову премію на суму 25 тисяч гривень.

Про це, 4 вересня, під час прес-конференції повідомила директор департаменту розвитку ЛМР Наталія Бунда, передає кореспондентка Гал-інфо.

 Прес-конференція щодо прийняття Програми підтримки дослідників ЗУНР у Львові

Фото: Гал-інфо

За її словами, "Програма підтримки дослідників ЗУНР" є одним з проектів, що реалізовують у Львові в межах відзначення 100-ліття утворення Західноукраїнської Народної Республіки.

Місто прагне вшанувати роботу істориків та дослідників цієї тематики, виплативши їм грошові премії на подальші дослідження. Загалом з міського бюджету на реалізацію програми виділять 250 тисяч гривень – по 25 тисяч гривень кожному з десяти переможців.

"Цьогоріч ми відзначаємо 100-ліття ЗУНР. Дуже важливо, щоб цей рік дав поштовх для дослідження цієї тематики. Є певна частина людей, які працюють над цією темою в університетах чи науково-дослідних інститутах. Але необхідно, щоб був також запит міста і місто показувало, що нам потрібні такі дослідження.

Вони мають ставати публічними і ми повинні виносити з цього певні уроки, брати приклад і просто знати свою історію", - зазначив на прес-конференції заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко.

Заступник мера Львова також додав, що невдовзі буде обговорено і затверджено проект положення Програми, а отже сформовано критерії до кандидатів, заявку на одержання премії, а також конкурсну комісію з незалежних експертів. Переможців планують обрати до початку святкування 100-ліття ЗУНР, тобто до 1 листопада.

Нагадуємо, що у Львові на будівництво пам'ятника героям ЗУНР витратять 5,6 мільйонів гривень.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".