Спецпроект

У столиці Йорданії запалили свічку за жертвами Голодомору в Україні

Йорданія приєдналася до Міжнародної акції «Запали свічку пам'яті» за жертвами Голодомору в Україні 1932-1933 років до 85-х роковин трагедії.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам’яті.

Представники Посольства України в Йорданії разом із українською громадою

Фото: 85holodomor.in.ua

 

На вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років представники Посольства України в Йорданії разом із українською громадою зібралися у Парку українсько-йорданської дружби в Аммані.

Усі учасники заходу запалили свічку пам'яті та вшанували жертв Голодомору хвилиною мовчання у приміщенні Посольства.

Після того співробітники дипломатичної установи ознайомили присутніх із метою акції та нагадали про події 1932-1933 років.

На завершення вечора поетка Вікторія Бричкова-Абу Кадум прочитала авторські вірші, присвячені геноциду українського народу.

Нагадуємо, що 1 вересня 2018 року у Києві стартувала Міжнародна акція "Запали свічку пам’яті", присвячена 85-тим роковинам Голодомору.

Першою іноземною країною, де наступного дня запалала свічка пам’яті, стала Турецька Республіка.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.