Інститут історії НАНУ переобрав директора

11 жовтня наукові співробітники Інституту історії України Національної академії наук України обрали директором Валерія Смолія.

Про це повідомляє офіційний сайт Інституту історії.

У голосуванні взяло участь 127 наукових працівників зі 142. За чинного директора Валерія Смолія проголосувало 116 осіб (91,3%), 9 віддали голоси проти нього, а недійсними виявилося 2 бюлетені.

 Валерій Смолій. Фото: logos-ukraine.com.ua

ДОВІДКА:

Валерій Смолій (1950 р.н.) — директор Інституту історії України від 1993 року. Доктор історичних наук, професор, член-кореспондент (з 1992), академік (з 1995) НАН України. Заслужений діяч науки і техніки України (1998).

1970 року закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту. В Інституті історії АН УРСР (нині Інститут історії України НАН України) — з 1972 року. У 1997—1999 роках — Віце-прем'єр-міністр України.

Кавалер ордену князя Ярослава Мудрого ІІ, ІІІ, IV, V ступенів, ордену "За заслуги" І і ІІ ступенів, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки 2001 року (за цикл праць "Україна крізь віки" у складі колективу авторів).

Автор книг: "Як і коли почала формуватися українська нація" (1991); "Богдан Хмельницький: соціально-політичний портрет" (1993, 1995); "Українська національна революція середини XVII століття: проблеми, пошуки, рішення" (1999); "Богдан Хмельницький: Біографічний нарис" (2002); "Петро Дорошенко. Політичній портрет" (2011) та ін. 

Олександр Шульгин - об'єкт "Дипломат"

Він був одним із тих, хто з моменту проголошення Української Народної Республіки і упродовж усіх міжвоєнних років чи не найбільше зробив для визнання України як незалежної держави, формування української зовнішньої політики, відстоювання українських інтересів у світі і розвитку міжнародного співробітництва. За його активною діяльністю пильно стежили органи ДПУ–НКВС СРСР і навіть мали намір завербувати

Як не проголосили незалежність. Перший Універсал у деталях

Універсал писали у Малій Раді. Есери запропонували дуже короткий текст. Утім багатьом присутнім він здався надто радикальним. Тоді свій варіант запропонував Володимир Винниченко

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.