Одеських реконструкторів середньовічного фехтування намагаютсья виселити з приміщення

Одеську асоціацію історичної реконструкції і фехтування "Тангар" міська влада Одеси намагається виселити з приміщення. Крім того, з реконструкторів хочуть стягнути 200 тисяч гривень орендної плати.

Члени клубу вважають, що на підвал, де розташовується їхній клуб, претендує орендатор приміщення на першому поверсі, пише "Думская".

Підвальне приміщення площею 150 квадратних метрів у будинку в центрі Одеси асоціація "Тангар" орендувала на пільгових умовах у 2010 році – за символічну одну гривню на рік. До того підвал упродовж багатьох років стояв закинутий і завалений сміттям.

 

У клубі "Тангар" тренуються 50 аматорів історичного фехтування у віці 15—60 років. Вони беруть участь в організації фестивалю "Порохова вежа", відкритого чемпіонату з історичного фехтування в Білгород-Дністровській фортеці, а також турніри серії "Сталева ліга". Найкращі члени клубу виступають за національну збірну України з фехтування.

В  Одеській асоціації історичної реконструкції і фехтування навчаються середньовічним бойовим мистецствам та історичному танцю на підставі історичних джерел і музейних зразків.

 

На базі клубу "Тангра" працюють грутки й майстерні, де вивчають побут і ремесла середньовіччя — працююь з металом, виготовляють обладунки, шиють одяг і взуття  з натуральних матеріалів, використовуючи технології того часу.

Щороку реконструктори ретельно продовжували договір оренди з міськрадою. Проблеми почалися восени 2017 року, коли приміщення над "Тангаром" викупила фірма, яка належала бізнесменові Ігорю Боделану — племіннику екс-мера Одеси Руслана Боделана.

"Він заходив до нас у гості, оглянув підвал, оскільки вони під час ремонту свого приміщення міняли труби. Доступ ми, природно, обмеженити не могли. Він сказав, що все про нас знає і, якщо ми захочемо звідси з’їхати, він перший на чергі. Ми запевнили його, що нікуди з’їзджати не збираємося, на чому й розійшлися", — розповідає Магденко.

 

Але вже в кінці листопада 2017 року "тангарівці" отримали листа з департаменту комунально власності, в якому їх поінформували, що місто договір оренди з ними продовжувати не буде. Проте реконструктори все одно подали весь пакет документів на продовження договору, в тому числі страховку на наступний рік, експертну оцінку приміщення, угоди з ЖЕКом і мініципальним управлінням охорони пам’ятників.

"Упродовж січня 2018 року я неодноращово звертався в комунальну власність із запитами про долю нашого договору, але мене постійно годували "завтраками". Ротім у кінці місяця прийшов лист про те, що угоду все одно не продовжуватимуть і нам варто вимітатися без усяких причин. У неофіційній розмові з інспектором мені сказали, що за приміщення "занесли грошей" і шансів у нас жодних", — говорить Магденко.

 

Віце-президент асоціації протягом півроку намагався потрапити на прийом до мера, писав звернення в міськраду, спілкувався з головою комісії з питань освіти, спорту, культури й туризму, але все дарма.

Муніципалітет подав до суду на "Тангар" з вимогою залишити приміщення й заплатити 200 тисяч гривень орендної плати, яку нараховували без пільг із листопада 2017-го. Перше засідання суду у справі позову було 9 жовтня.

Реконструктори мають намір відстоювати своє право на приміщення до останнього. 

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.