Одеських реконструкторів середньовічного фехтування намагаютсья виселити з приміщення

Одеську асоціацію історичної реконструкції і фехтування "Тангар" міська влада Одеси намагається виселити з приміщення. Крім того, з реконструкторів хочуть стягнути 200 тисяч гривень орендної плати.

Члени клубу вважають, що на підвал, де розташовується їхній клуб, претендує орендатор приміщення на першому поверсі, пише "Думская".

Підвальне приміщення площею 150 квадратних метрів у будинку в центрі Одеси асоціація "Тангар" орендувала на пільгових умовах у 2010 році – за символічну одну гривню на рік. До того підвал упродовж багатьох років стояв закинутий і завалений сміттям.

 

У клубі "Тангар" тренуються 50 аматорів історичного фехтування у віці 15—60 років. Вони беруть участь в організації фестивалю "Порохова вежа", відкритого чемпіонату з історичного фехтування в Білгород-Дністровській фортеці, а також турніри серії "Сталева ліга". Найкращі члени клубу виступають за національну збірну України з фехтування.

В  Одеській асоціації історичної реконструкції і фехтування навчаються середньовічним бойовим мистецствам та історичному танцю на підставі історичних джерел і музейних зразків.

 

На базі клубу "Тангра" працюють грутки й майстерні, де вивчають побут і ремесла середньовіччя — працююь з металом, виготовляють обладунки, шиють одяг і взуття  з натуральних матеріалів, використовуючи технології того часу.

Щороку реконструктори ретельно продовжували договір оренди з міськрадою. Проблеми почалися восени 2017 року, коли приміщення над "Тангаром" викупила фірма, яка належала бізнесменові Ігорю Боделану — племіннику екс-мера Одеси Руслана Боделана.

"Він заходив до нас у гості, оглянув підвал, оскільки вони під час ремонту свого приміщення міняли труби. Доступ ми, природно, обмеженити не могли. Він сказав, що все про нас знає і, якщо ми захочемо звідси з’їхати, він перший на чергі. Ми запевнили його, що нікуди з’їзджати не збираємося, на чому й розійшлися", — розповідає Магденко.

 

Але вже в кінці листопада 2017 року "тангарівці" отримали листа з департаменту комунально власності, в якому їх поінформували, що місто договір оренди з ними продовжувати не буде. Проте реконструктори все одно подали весь пакет документів на продовження договору, в тому числі страховку на наступний рік, експертну оцінку приміщення, угоди з ЖЕКом і мініципальним управлінням охорони пам’ятників.

"Упродовж січня 2018 року я неодноращово звертався в комунальну власність із запитами про долю нашого договору, але мене постійно годували "завтраками". Ротім у кінці місяця прийшов лист про те, що угоду все одно не продовжуватимуть і нам варто вимітатися без усяких причин. У неофіційній розмові з інспектором мені сказали, що за приміщення "занесли грошей" і шансів у нас жодних", — говорить Магденко.

 

Віце-президент асоціації протягом півроку намагався потрапити на прийом до мера, писав звернення в міськраду, спілкувався з головою комісії з питань освіти, спорту, культури й туризму, але все дарма.

Муніципалітет подав до суду на "Тангар" з вимогою залишити приміщення й заплатити 200 тисяч гривень орендної плати, яку нараховували без пільг із листопада 2017-го. Перше засідання суду у справі позову було 9 жовтня.

Реконструктори мають намір відстоювати своє право на приміщення до останнього. 

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.