Свірзький замок вперше за 50 років відкриють для відвідувачів

20 жовтня у замку відкриють мистецьку виставку.

Про це повідомляє ZAXID.NET.

 Фото: Photographers.com.ua

У суботу, 20 жовтня, всередині Свірзького замку, що в Перемишлянському районі на Львівщині, вперше за близько 50 років відбудеться виставка. Вона проходитиме до кінця листопада і стосуватиметься історії замку. Досі замок був закритий для відвідувачів через непристосованість приміщень під мистецькі проекти.

Як повідомила програмна директорка культурного центру "Замок Свірж" Анастасія Камалдінова, на виставці представлять картини, фотографії та інсталяції, що стосуються історії замку.

Над цією виставкою працювали музикант та дизайнер Павло Гудімов, художник Володимир Костирко, зберігачка фондів Львівського музею історії релігії Світлана Тимків та Анастасія Камалдінова.

"Ми показуємо замок таким, яким він є сьогодні, лише вибудовуючи експозицію в старих стінах. Замок привідкриває свої двері та ділиться потаємним. Це дійство — прогулянка замком у невеликих групах з дослідниками, які знають замок і всі його таємниці", — зазначила кураторка проекту, історикиня Наталія Матлашенко.

Виставку відкриють 20 жовтня об 11:00. Після цього експозиція працюватиме з 11:00 до 17:00 протягом четверга-неділі до кінця листопада. Відвідати виставку можна буде лише за попереднього запису у екскурсійну групу за телефоном 096-721-88-68. Вхід на виставку у день відкриття буде безкоштовним, пізніше організатори встановлять вартість екскурсії.

Подію організовує Спілка архітекторів України за грантові кошти Українського культурного фонду. У рамках цього гранту вкінці листопада також відбудеться презентація проекту ревіталізації Свірзького замку.

Довідково. Свірзький замок розташований у Перемишлянському районі Львівської області. Точно невідомо, коли він був збудований, але перша згадка про нього датується 1484 роком. У першій половині XVII століття замок був суттєво перебудований польським шляхтичем Олександром Цетнером і належав його нащадкам до XIX століття.

Найбільших ушкоджень замок зазнав під час Першої світової війни, коли його спалили російські війська. У 1917 році його відбудував граф Роберт Ламезан-Салінс. У 1939 році замок був націоналізований радянською владою, після чого тут облаштували школу трактористів. Нині замком опікується Спілка архітекторів України ,яка планувала облаштувати тут будинок відпочинку для архітекторів.

Востаннє реставраційні роботи у Свірзькому замку проводились у 1970-1980 рр.

Читайте також:

На Львівщині руйнується Поморянський замок. ФОТО

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть