Свірзький замок вперше за 50 років відкриють для відвідувачів

20 жовтня у замку відкриють мистецьку виставку.

Про це повідомляє ZAXID.NET.

 Фото: Photographers.com.ua

У суботу, 20 жовтня, всередині Свірзького замку, що в Перемишлянському районі на Львівщині, вперше за близько 50 років відбудеться виставка. Вона проходитиме до кінця листопада і стосуватиметься історії замку. Досі замок був закритий для відвідувачів через непристосованість приміщень під мистецькі проекти.

Як повідомила програмна директорка культурного центру "Замок Свірж" Анастасія Камалдінова, на виставці представлять картини, фотографії та інсталяції, що стосуються історії замку.

Над цією виставкою працювали музикант та дизайнер Павло Гудімов, художник Володимир Костирко, зберігачка фондів Львівського музею історії релігії Світлана Тимків та Анастасія Камалдінова.

"Ми показуємо замок таким, яким він є сьогодні, лише вибудовуючи експозицію в старих стінах. Замок привідкриває свої двері та ділиться потаємним. Це дійство — прогулянка замком у невеликих групах з дослідниками, які знають замок і всі його таємниці", — зазначила кураторка проекту, історикиня Наталія Матлашенко.

Виставку відкриють 20 жовтня об 11:00. Після цього експозиція працюватиме з 11:00 до 17:00 протягом четверга-неділі до кінця листопада. Відвідати виставку можна буде лише за попереднього запису у екскурсійну групу за телефоном 096-721-88-68. Вхід на виставку у день відкриття буде безкоштовним, пізніше організатори встановлять вартість екскурсії.

Подію організовує Спілка архітекторів України за грантові кошти Українського культурного фонду. У рамках цього гранту вкінці листопада також відбудеться презентація проекту ревіталізації Свірзького замку.

Довідково. Свірзький замок розташований у Перемишлянському районі Львівської області. Точно невідомо, коли він був збудований, але перша згадка про нього датується 1484 роком. У першій половині XVII століття замок був суттєво перебудований польським шляхтичем Олександром Цетнером і належав його нащадкам до XIX століття.

Найбільших ушкоджень замок зазнав під час Першої світової війни, коли його спалили російські війська. У 1917 році його відбудував граф Роберт Ламезан-Салінс. У 1939 році замок був націоналізований радянською владою, після чого тут облаштували школу трактористів. Нині замком опікується Спілка архітекторів України ,яка планувала облаштувати тут будинок відпочинку для архітекторів.

Востаннє реставраційні роботи у Свірзькому замку проводились у 1970-1980 рр.

Читайте також:

На Львівщині руйнується Поморянський замок. ФОТО

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.