Свірзький замок вперше за 50 років відкриють для відвідувачів

20 жовтня у замку відкриють мистецьку виставку.

Про це повідомляє ZAXID.NET.

 Фото: Photographers.com.ua

У суботу, 20 жовтня, всередині Свірзького замку, що в Перемишлянському районі на Львівщині, вперше за близько 50 років відбудеться виставка. Вона проходитиме до кінця листопада і стосуватиметься історії замку. Досі замок був закритий для відвідувачів через непристосованість приміщень під мистецькі проекти.

Як повідомила програмна директорка культурного центру "Замок Свірж" Анастасія Камалдінова, на виставці представлять картини, фотографії та інсталяції, що стосуються історії замку.

Над цією виставкою працювали музикант та дизайнер Павло Гудімов, художник Володимир Костирко, зберігачка фондів Львівського музею історії релігії Світлана Тимків та Анастасія Камалдінова.

"Ми показуємо замок таким, яким він є сьогодні, лише вибудовуючи експозицію в старих стінах. Замок привідкриває свої двері та ділиться потаємним. Це дійство — прогулянка замком у невеликих групах з дослідниками, які знають замок і всі його таємниці", — зазначила кураторка проекту, історикиня Наталія Матлашенко.

Виставку відкриють 20 жовтня об 11:00. Після цього експозиція працюватиме з 11:00 до 17:00 протягом четверга-неділі до кінця листопада. Відвідати виставку можна буде лише за попереднього запису у екскурсійну групу за телефоном 096-721-88-68. Вхід на виставку у день відкриття буде безкоштовним, пізніше організатори встановлять вартість екскурсії.

Подію організовує Спілка архітекторів України за грантові кошти Українського культурного фонду. У рамках цього гранту вкінці листопада також відбудеться презентація проекту ревіталізації Свірзького замку.

Довідково. Свірзький замок розташований у Перемишлянському районі Львівської області. Точно невідомо, коли він був збудований, але перша згадка про нього датується 1484 роком. У першій половині XVII століття замок був суттєво перебудований польським шляхтичем Олександром Цетнером і належав його нащадкам до XIX століття.

Найбільших ушкоджень замок зазнав під час Першої світової війни, коли його спалили російські війська. У 1917 році його відбудував граф Роберт Ламезан-Салінс. У 1939 році замок був націоналізований радянською владою, після чого тут облаштували школу трактористів. Нині замком опікується Спілка архітекторів України ,яка планувала облаштувати тут будинок відпочинку для архітекторів.

Востаннє реставраційні роботи у Свірзькому замку проводились у 1970-1980 рр.

Читайте також:

На Львівщині руйнується Поморянський замок. ФОТО

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.