Слідчо-наглядові справи Шевченка видали окремою книгою

Видавництво "Арій" видало ґрунтовну працю Інституту історії України НАН України "Слідчо-наглядові справи Тараса Шевченка. Корпус документів (1847-1859). Метаграфовані тексти".

 

Це корпусне видання усіх збережених досі слідчих і наглядових справ Тараса Шевченка як цілісних діловодних комплексів поліцейсько-жандармського й військового відомств, повідомляє анотація, опублікована на сайті Інституту історії НАНУ.

Книга є першою повною академічною публікацією шевченківських документів подібного типу.

До неї увійшли метаграфовані тексти і факсимільне відтворення близько 400 документів за тринадцять років життя поета (1847-1859). 147 документів уперше вводяться до наукового обігу.

Видання містить факсимільну публікацію понад тридцяти нещодавно віднайдених листів до Тараса Шевченка, що вважалися втраченими.

Уперше публікуються документи XVIII ст., зібрані поетом під час служби в Тимчасовій комісії для розгляду давніх актів.

До створення книги долучилися: Інститут історії України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка; Центральний державний історичний архів України (м. Київ) і Національний музей Тараса Шевченка.

Колектив упорядників: Г. Боряк, Л. Демченко, В. Шандра.

Зміст і фрагмент видання можна переглянути на сайті Інституту історії НАНУ.

Читайте також:

Що таке Шевченко? Курйоз чи вияв життєздатности українства?

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.