АНОНС: Лекцію про жіночий досвід листопада 1918 року прочитають у Львові

Центр міської історії запрошує на лекцію Мар’яни Байдак "Чудова погода, чисте голубе небо, але у Львова сумне і розчароване обличчя": листопадові дні 1918 року у досвідах жінок".

Листопад 1918-го року в багатьох відношеннях став переломним у житті львів’ян. Момент цього зламу розлого описаний у щоденниках і спогадах як самих львів’ян, так і гостей міста.

Відреагувати на листопадові (1918 року) події у Львові було своєрідним мейнстримом, а фіксування дати 1-го листопада зазвичай змінювало наратив і тон ведення щоденників.

 

Цей період із життя Львова більшість жінок означували як час гострої боротьби за національну приналежність міста, де поляки й українці творили свої міфи, показово демонстрували національні символи на вулицях (як-от встановлювали національні знамена на офіційних і приватних спорудах).

Водночас жінки описували зміни в повсякденному житті містян, зумовлені реальними бойовими діями в листопаді 1918 року (до того львів’яни не знали фронтової реальності). Листопад у Львові став часом, що порушив звичний ритм життя, суттєво скоригував культурні процеси, характер людського спілкування, і вчив жінок сподіватися тільки на себе. 

У лекції йтиметься про різні досвіди трактування й використання міського простору; способи вирішення повсякденних проблем (транспортних, продовольчих, енергетичних). Це буде також спроба зрозуміти емоції, почуття й переживання жінок, які опинилися в "замкненому" просторі власних квартир у Львові – місті, просякнутому тривогою й невпевненістю. 

Ця лекція є частиною публічної програми "Місто на лінії: Львів у листопаді 1918 року", що запрошує широку громадськість до обговорення 100-річчя закінчення Великої війни та створення ЗУНР в ширшому контексті падіння імперій, революцій, створення нових національних держав та соціальних та культурних змін.

24 жовтня, середа, 18.30

Місце: Львів, Центр міської історії (вул. Академіка Богомольця, 6, конференц-зала)

Організатор: Центр міської історії.

Вхід вільний.

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.