АНОНС: Лекція "Українці у Війську Польському 1921-1939 рр." у НМІУ

Як гуцули в вересні 1939 року розбили елітний полк СС? Дізнайтеся під час лекції "Українці у Війську Польському 1921-1939 рр." 27 жовтня в Києві.

Міжвоєнна Польща була багатонаціональною державою, де за тогочасною офіційною статистикою українці становили майже 15% населення. З початку 1920-х років їх почали регулярно призивати до лав Війська Польського.

Усього, за приблизними оцінками, до початку Другої світової війни строкову службу у ньому пройшли понад 400 тис. українців. У вересні 1939 року в складі польської армії воювали понад 100 тис. українців.

 

На лекції ви, серед іншого, дізнаєтесь про те, як відбувався призов українців до польської армії; у яких частинах вони здебільшого служили; як задовольнялись їхні релігійні потреби; чи могли вони зробити військову кар’єру; хто такі "контрактні офіцери" і що їх вирізняло поміж інших.

Крім того, дізнаєтесь про те, як у вересні 1939 року вояки-українці захищали Польщу від гітлерівського нападу, зокрема, про те, як гуцули розбили елітний полк СС.

Лекцію читатиме Андрій Руккас, к.і.н., доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

27 жовтня, субота, 14.00

Місце: Національномий музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2 4 поверх).

Організатор: просвітницький проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".