АНОНС: Лекція "Українці у Війську Польському 1921-1939 рр." у НМІУ

Як гуцули в вересні 1939 року розбили елітний полк СС? Дізнайтеся під час лекції "Українці у Війську Польському 1921-1939 рр." 27 жовтня в Києві.

Міжвоєнна Польща була багатонаціональною державою, де за тогочасною офіційною статистикою українці становили майже 15% населення. З початку 1920-х років їх почали регулярно призивати до лав Війська Польського.

Усього, за приблизними оцінками, до початку Другої світової війни строкову службу у ньому пройшли понад 400 тис. українців. У вересні 1939 року в складі польської армії воювали понад 100 тис. українців.

 

На лекції ви, серед іншого, дізнаєтесь про те, як відбувався призов українців до польської армії; у яких частинах вони здебільшого служили; як задовольнялись їхні релігійні потреби; чи могли вони зробити військову кар’єру; хто такі "контрактні офіцери" і що їх вирізняло поміж інших.

Крім того, дізнаєтесь про те, як у вересні 1939 року вояки-українці захищали Польщу від гітлерівського нападу, зокрема, про те, як гуцули розбили елітний полк СС.

Лекцію читатиме Андрій Руккас, к.і.н., доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

27 жовтня, субота, 14.00

Місце: Національномий музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2 4 поверх).

Організатор: просвітницький проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.