АНОНС: У Києві відбудеться презентація путівника “Стежками предків. Сяніччина”

Команда ГО “Вирій” цьогоріч у червні провела другу в своєму роді пошукову експедицію “Стежками предків”, основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття проживали на теренах сучасної південно-східної Польщі. Учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

У всеукраїнський прокат виходить документальний фільм «Депортація 44-46»

9 вересня в українських кінотеатрах стартує прокат документального фільму «Депортація 44-46», присвяченого примусовому виселенню українців з території сучасної південно-східної Польщі до УРСР

Українець в антарктичній експедиції Роберта Скотта

Вражаючий пейзаж. І надовго зосереджуєшся на обличчях. Це дивовижні особи. Прямі та чисті, чи існують зараз такі? На цих обличчях тільки воля і віра - в різній пропорції, але тільки вони. Особливості фотографії початку ХХ століття, роблять будь-яку людину більш монументальною. І давайте усвідомимо, що одним з цих монументальних людей, був українець Антон Омельченко

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

АНОНС: Онлайн-інтерв'ю Олександра Зінченка з Олею Гнатюк

9 червня о 18:00 відбудеться онлайн-інтерв’ю з Олею Гнатюк – дослідницею, професоркою НаУКМА та Варшавського університету, віцепрезиденткою Українського ПЕН. Розмову вестиме історик, публіцист, журналіст, заступник головного редактора "Історичної правди" Олександр Зінченко

Верховна Рада встановила День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни

Верховна Рада ухвалила постанову, яка встановлює 14 травня Днем пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни

Паніотто сказав, що потрібно для створення української політичної нації

Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто вважає, що головна причина відсутності єдності між українцями полягає у тому, що ми більше просунулися в бік формування національно-етнічної, а не політичної держави

Андрій Павлишин: Варшава-1944: примітка про міф

Пропагандистський цвях глибоко засів у свідомості мешканців Варшави і перетворив на "українців" російських есесівців генерала Камінського

Рагулі чи просвітники? Або як козаки в європейських університетах вчились

Гризти граніт наук в середньовіччі було справою складною. Тягнутись до знань в університеті - це фактично бути інтелектуалом-романтиком. Межувало зі служінням культу, богу, якщо хочете.
На навчання в європейські університети відправлялись молоді і не дуже люди з усіх усюд. Не лише шляхетського походження і багатої вдачі, але і прості, необмежені кордонами світосприйняття. Іноді небагаті, а коли і просто авантюристи за духом
Українці (які часто називались ще русинами, рутенами, роксоланами, сарматами) не пасли в тому задніх.

Маргарита Яковлєва (Ормоцадзе): Єврейсько-українське питання: Праведники народів Світу

Як українські діти та підлітки рятували євреїв у найстрашніші роки.

Як українець потрапив до польського парламенту

4 червня у Польщі відзначають 30 річницю перших напів-демократичних парламентських виборів. Покоління творців «Солідарності» вважає, що саме 4 червня 1989 року народилася демократична Польща. Творцем цієї новонародженої держави став, серед інших, професор Володимир Мокрий. Це кандидат-українець, який зумів перемогти, і єдиний, який балотувався від «Солідарності».

Микола Руденко. Поет, правозахисник і філософ з Луганщини

Непересічна постать в інтелектуальній історії України. Ветеран Другої світової. За власним визначенням - був сталіністом, очолював партком Спілки письменників. Але потім з ним відбувається дрейф у напрямку гуманістичних цінностей. Перший голова Української Гельсінкської Групи.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.