У центрі Дніпра пам’ятник комсомольцям залили фарбою. ФОТО

У Дніпрі, на Соборній площі, невідомі залили фарбою пам’ятник комсомольцям. Постраждали фігури комсомольців і підніжжя монумента.

На стіні поряд із пам’ятником невідомі написали "Ні червоному терору", повідомляє Радіо Свобода

Соборний райвідділ поліції вже відкрив кримінальне провадження за частиною 1 статті 296 (хуліганство). 

Пам'ятник поки не демонутвали, незаважаючи на вимоги чинного закону про засудження нацистського і комунстичного тоталітарних режимів.

 

2016 року мерія Дніпра обіцяла, що пам’ятник комсомольцям демонтують. Планувалося, що монумент перенесуть до майбутнього Музею тоталітарної доби.

Проте, як стверджують у комісії з питань декомунізації при міській раді, цей та ще кілька пам’ятників не потрапили під дію закону через бюрократичні перепони.

 

За даними громадських активістів ініціативи "Стоп совок", недекомунізованими у Дніпрі залишилися кілька об’єктів, зокрема і пам’ятник комсомольцям на Соборній площі та пам’ятник комісарам на лівому березі.

Пам'ятний знак комсомольцям у тоді ще Дніпропетровську відкрили 2010 року біля музею історії комсомолу.

Об’єкт установили на честь 90-річчя створення комсомольських організацій Дніпропетровщини. У бронзі відлили двох молодих людей, котрі саджають дерево. Автор скульптури – Юрій Павлов. Пам’ятник, як стверджували ініціатори його встановлення – комсомольські функціонери радянських часів, виготовили за рахунок добровільних внесків. На скульптуру зібрали 600 тисяч гривень.

Як повідомлялося, проросійський провокатор і пропагандист Грем Філіпс вчинив наругу над могилою лідера ОУН Степана Бандери.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.