Проросійський пропагандист вчинив наругу над могилою Бандери у Мюнхені

Проросійський провокатор і пропагандист, британець Грем Філіпс вчинив наругу над могилою лідера ОУН Степана Бандери на цвинтарі Вальдфрідгоф у Мюнхені.

Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на "Лига.Новости".

 Фото: Українська правда

До могильного хреста пропагандист прикріпив банер з написом "Тут похований український нацист Степан Бандера".

Нагадуємо, 15 жовтня – річниця загибелі Бандери, якого було вбито агентом КГБ у Мюнхені.

З початку військової агресії РФ на Донбасі Філліпс неодноразово бував на окупованих територіях Донецької та Луганської областей до 2017 року включно. Там разом з проросійськими бойовиками він знімав пропагандистські відео для російських пропагандистських ЗМІ.

У липні 2014 року Служба безпеки України затримала Філліпса і ухвалила рішення про його видворення за межі України із забороною в'їзду на 3 роки. Після цього він повернувся до Росії, а звідти – на Донбас і продовжив роботу.

У серпні 2018 р. Філіпс увірвався до будівлі посольства Грузії у Лондоні під час виставки про російсько-грузинську війну 2008 року. Його затримала поліція.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.