Проросійський пропагандист вчинив наругу над могилою Бандери у Мюнхені

Проросійський провокатор і пропагандист, британець Грем Філіпс вчинив наругу над могилою лідера ОУН Степана Бандери на цвинтарі Вальдфрідгоф у Мюнхені.

Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на "Лига.Новости".

 Фото: Українська правда

До могильного хреста пропагандист прикріпив банер з написом "Тут похований український нацист Степан Бандера".

Нагадуємо, 15 жовтня – річниця загибелі Бандери, якого було вбито агентом КГБ у Мюнхені.

З початку військової агресії РФ на Донбасі Філліпс неодноразово бував на окупованих територіях Донецької та Луганської областей до 2017 року включно. Там разом з проросійськими бойовиками він знімав пропагандистські відео для російських пропагандистських ЗМІ.

У липні 2014 року Служба безпеки України затримала Філліпса і ухвалила рішення про його видворення за межі України із забороною в'їзду на 3 роки. Після цього він повернувся до Росії, а звідти – на Донбас і продовжив роботу.

У серпні 2018 р. Філіпс увірвався до будівлі посольства Грузії у Лондоні під час виставки про російсько-грузинську війну 2008 року. Його затримала поліція.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.