Проросійський пропагандист вчинив наругу над могилою Бандери у Мюнхені

Проросійський провокатор і пропагандист, британець Грем Філіпс вчинив наругу над могилою лідера ОУН Степана Бандери на цвинтарі Вальдфрідгоф у Мюнхені.

Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на "Лига.Новости".

 Фото: Українська правда

До могильного хреста пропагандист прикріпив банер з написом "Тут похований український нацист Степан Бандера".

Нагадуємо, 15 жовтня – річниця загибелі Бандери, якого було вбито агентом КГБ у Мюнхені.

З початку військової агресії РФ на Донбасі Філліпс неодноразово бував на окупованих територіях Донецької та Луганської областей до 2017 року включно. Там разом з проросійськими бойовиками він знімав пропагандистські відео для російських пропагандистських ЗМІ.

У липні 2014 року Служба безпеки України затримала Філліпса і ухвалила рішення про його видворення за межі України із забороною в'їзду на 3 роки. Після цього він повернувся до Росії, а звідти – на Донбас і продовжив роботу.

У серпні 2018 р. Філіпс увірвався до будівлі посольства Грузії у Лондоні під час виставки про російсько-грузинську війну 2008 року. Його затримала поліція.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.