У Варшаві українці впорядкували могили вояків Арміїі УНР. ФОТО

27 жовтня 2018 року українська громада Польщі зібралася, аби упорядкувати могили воїнів Української Народної Республіки, які спочивають на православному кладовищі у Варшаві в районі Воля. Прибирання проводилося до Дня всіх Святих, яке у Польщі відзначають 1 листопада.

Про це повідомляє УІНП із посиланням на видання "Наше слово".

 Фото: "Наше слово"

Нині на цвинтарі розташовані два козацькі меморіали та стоїть кілька поодиноких хрестів. На сьогодні це 106 могил, а загалом на кладовищі – майже 300 таких поховань.

 Фото: "Наше слово"

Подібну акцію українці та поляки, які живуть у Варшаві, проводять із 2016 року, кілька разів на рік. Її організатором є Громадська ініціатива за доглядом могил воїнів УНР у Варшаві. Її учасники запрошують 1 листопада о 17:00 зустрітися біля козацьких могил, щоб ушанувати воїнів і запалити свічки пам’яті.

 Фото: "Наше слово"

Після Варшави, акція із упорядкування могил пройде у Любліні.

"Це наш моральний обов’язок подбати про могили борців за волю України, зокрема цього року, коли відзначаємо 100-річчя самостійності України, за яку боролися ті, які там спочивають", – запрошують приєднатися до ініціативи її організатори, Українське Товариство у Любліні.

 Фото: "Наше слово"

Упорядкування могил петлюрівців на православному кладовищі, що на вулиці Липова, в Любліні, відбудеться у вівторок, 30 жовтня 2018 року о 14:00. Детальніше за посиланням.

Додатково повідомляємо, що 3 листопада о 12:00 Посольство України у Польщі запрошує усіх охочих долучитись до світової акції "Запали свічку пам’яті", присвяченої 85-тим роковинам Голодомору.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.