АНОНС: На Тернопільщині перепоховають вояків Армії УНР

У Ланівцях Тернопільської області відбудеться урочисте перепоховання вояків Армії Української Народної Республіки.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Вояки Армії УНР (реконструкція ВІК "Повстанець")

Фото: УІНП:

Останки 41-ї людини зі слідами насильницької смерті були виявлені співробітниками КП ЛОР "Доля". Дослідження ймовірної могили вояків Армії УНР, на околиці Ланівців, розпочались в серпні цього року на замовлення Українського інституту національної пам’яті.

Характер розташування останків підтвердив спогади очевидців страти, записані ще у 1990-х роках.

Українських воїнів перепоховають за християнським звичаєм та з військовими почестями.

В урочистій церемонії візьмуть участь представники Українського інституту національної пам’яті, місцевої влади, українського духовенства та громадськості.

Час: 5 жовтня, п’ятниця, 9:00

Місце: церква Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП, вул. Незалежності, 8-А.

Контактні особи: 067-983-47-83, Святослав Шеремета; 093-725-67-45, Павло Подобєд.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.