Польський археолог знайшов раніше невідомі радянські атомні об'єкти. ФОТО

Атомні радянські бази у Польщі не були майстерно замасковані, а на їхній території проживали навіть родини військових з дітьми.

Це вдалося з’ясувати археологу доктору Гжегожу Кяршису, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Onet.pl. Невідомі до тепер елементи радянських баз вдалося виявити завдяки аналізу розвідувальних матеріалів ЦРУ.

Залишки сховища атомних боєголовок у Бжежниці-Колонії. Фото:  Jerzy Undro / PAP

У 1969 році на території Польщі було створено три великі склади ядерної зброї — у Темплеві, Бжежниці-Колонії та Подборську. Їхнім основним елементом було монументальне, вкопане на декілька метрів у землю бетонне укриття, призначене для збереження атомних боєголовок. До початку 1990-их років інформація про них була суворо засекреченою.

"Протягом кількох десятиліть з часу розкриття існування баз ці об'єкти обросли легендами, про них видавалася численна, часто неперевірена інформація, яку я вирішив перевірити", — пояснив науковець.

Наприклад, стверджувалось, що бази були чудово замасковані від шпигунських супутників. Проте аналіз розсекречених зображень американських супутників Corona i HEXAGON засвідчили протилежне — головні елементи баз, а також під’їзні шляхи та вертольотні майданчики — прекрасно видно на супутникових знімках.

Завдяки аерологічному лазерному скануванню дослідник виявив раніше невідомі елементи баз — канави, що оточували усі три об’єкти, а також сховки для автомобілів для транспортування боєголовок. Деякі з них майже непомітні неозброєним оком.

Завдяки цьому методу йому також вдалося відтворити маршрут радянських вартових, які патрулювали засекречені об'єкти.

Дослідник також з’ясував, що на базах військові жили разом із родинами, у них навіть був дитячий садок, а біля будинків розбиті сади та утримувалась худоба.

Як повідомлялося, у Швеції 8-річна дівчинка Сага виявила в озері Відостерн стародавній меч, вік якого становить близько 1,5 тисячі років.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.