Польський археолог знайшов раніше невідомі радянські атомні об'єкти. ФОТО

Атомні радянські бази у Польщі не були майстерно замасковані, а на їхній території проживали навіть родини військових з дітьми.

Це вдалося з’ясувати археологу доктору Гжегожу Кяршису, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Onet.pl. Невідомі до тепер елементи радянських баз вдалося виявити завдяки аналізу розвідувальних матеріалів ЦРУ.

Залишки сховища атомних боєголовок у Бжежниці-Колонії. Фото:  Jerzy Undro / PAP

У 1969 році на території Польщі було створено три великі склади ядерної зброї — у Темплеві, Бжежниці-Колонії та Подборську. Їхнім основним елементом було монументальне, вкопане на декілька метрів у землю бетонне укриття, призначене для збереження атомних боєголовок. До початку 1990-их років інформація про них була суворо засекреченою.

"Протягом кількох десятиліть з часу розкриття існування баз ці об'єкти обросли легендами, про них видавалася численна, часто неперевірена інформація, яку я вирішив перевірити", — пояснив науковець.

Наприклад, стверджувалось, що бази були чудово замасковані від шпигунських супутників. Проте аналіз розсекречених зображень американських супутників Corona i HEXAGON засвідчили протилежне — головні елементи баз, а також під’їзні шляхи та вертольотні майданчики — прекрасно видно на супутникових знімках.

Завдяки аерологічному лазерному скануванню дослідник виявив раніше невідомі елементи баз — канави, що оточували усі три об’єкти, а також сховки для автомобілів для транспортування боєголовок. Деякі з них майже непомітні неозброєним оком.

Завдяки цьому методу йому також вдалося відтворити маршрут радянських вартових, які патрулювали засекречені об'єкти.

Дослідник також з’ясував, що на базах військові жили разом із родинами, у них навіть був дитячий садок, а біля будинків розбиті сади та утримувалась худоба.

Як повідомлялося, у Швеції 8-річна дівчинка Сага виявила в озері Відостерн стародавній меч, вік якого становить близько 1,5 тисячі років.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.