АНОНС: Міністр культури відкриє Школу музейних лідерів у НІМУ

11 жовтня Національний музей історії України запрошує на урочисте відкриття Школи музейних лідерів – освітньо-студійного проекту, створеного за підтримки Українського культурного фонду.

У Національному музеї історії України на першу навчальну сесію зберуться 50 учасників із різних регіонів України, які пройшли конкурсний відбір. Це і працівники музеїв, і студенти профільних вишів, і журналісти, повідомили "Історичній правді" в Музеї.

Школу музейних лідерів урочисто відкриють Міністр культури України Євген Нищук,заступник директора Українського культурного фонду Ірина Жаркова,генеральний директор Національного музею України Тетяна Сосновська, директор Польського Інституту в Києві Бартош Мусялович, координатор із публікацій Програми імені Фулбрайта в Україні Мар'ян Лунів.

Програма Школи музейних лідерів передбачає три панельні сесії, що пройдуть у жовтні та листопаді 2018 року: І-ша сесія – 11–15 жовтня; ІІ-га сесія – 1–5 листопада; ІІІ-тя сесія – 17–21 листопада. На першій панелі студенти школи познайомляться із сучасним українським досвідом, який супроводжує музейну діяльність. Також слухачі виконають низку практичних задач та отримають завдання, які повинні будуть виконати в міжсесійний період.

Серед лекторів цієї панелі – культурний менеджер, галерист Павло Гудімов, директор з маркетингу телеканалу "Еспресо" Микола Типусяк, дизайнер Сергій Бобак, мотиваційний психолог Анна Вощинкіна, менеджер проекту "Школа музейних лідерів" Олексій Кислухін.

По завершенню навчання троє лідерів школи отримають можливість пройти коротке стажування в музеях Кракова (на власний вибір).

11 жовтня, четвер, 11.00

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2).

Контакт: 096 281 82 85 (Валентина Янчук, сектор промоції НМІУ).

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.