АНОНС: Міністр культури відкриє Школу музейних лідерів у НІМУ

11 жовтня Національний музей історії України запрошує на урочисте відкриття Школи музейних лідерів – освітньо-студійного проекту, створеного за підтримки Українського культурного фонду.

У Національному музеї історії України на першу навчальну сесію зберуться 50 учасників із різних регіонів України, які пройшли конкурсний відбір. Це і працівники музеїв, і студенти профільних вишів, і журналісти, повідомили "Історичній правді" в Музеї.

Школу музейних лідерів урочисто відкриють Міністр культури України Євген Нищук,заступник директора Українського культурного фонду Ірина Жаркова,генеральний директор Національного музею України Тетяна Сосновська, директор Польського Інституту в Києві Бартош Мусялович, координатор із публікацій Програми імені Фулбрайта в Україні Мар'ян Лунів.

Програма Школи музейних лідерів передбачає три панельні сесії, що пройдуть у жовтні та листопаді 2018 року: І-ша сесія – 11–15 жовтня; ІІ-га сесія – 1–5 листопада; ІІІ-тя сесія – 17–21 листопада. На першій панелі студенти школи познайомляться із сучасним українським досвідом, який супроводжує музейну діяльність. Також слухачі виконають низку практичних задач та отримають завдання, які повинні будуть виконати в міжсесійний період.

Серед лекторів цієї панелі – культурний менеджер, галерист Павло Гудімов, директор з маркетингу телеканалу "Еспресо" Микола Типусяк, дизайнер Сергій Бобак, мотиваційний психолог Анна Вощинкіна, менеджер проекту "Школа музейних лідерів" Олексій Кислухін.

По завершенню навчання троє лідерів школи отримають можливість пройти коротке стажування в музеях Кракова (на власний вибір).

11 жовтня, четвер, 11.00

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2).

Контакт: 096 281 82 85 (Валентина Янчук, сектор промоції НМІУ).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.