Спецпроект

Вікіпедист створив інтерактивну мапу спогадів очевидців Голодомору

Громадський активіст, адміністратор української "Вікіпедії" та засновник ініціативи "Переходь на українську" Олександр Іванов створив та опублікував мапу спогадів очевидців Голодомору.

Про це повідомляє сайт проекту Українського інституту національної пам'яті "Голодомор-85".

Автор пояснює свою методику роботи над втіленням ідеї: "Я узяв все, що було на Радіо Свобода, Українському тижні, Gazeta.Ua та на ютуб-каналі Golden Lion (це найбільший канал із відеоспогадами про Голодомор) за всі роки".

На мапі можна побачити кілька видів позначок. Кожна із них прив’язана до георгафічної локації, про яку йдеться у спогадах. Іконка кіноплівки: відеоісторія, конверту – текстова історія, фотоапарата – світлини.

 Щоб відкрити карту, тисніть сюди

"Смерть мільйонів людей сприймається як статистика. Історія кожної людини, яка пережила Голодомор, сприймається як трагедія. Витратьте кілька хвилин і подивіться чи почитайте спогади про Голодомор близько до свого населеного пункту", – закликає Олександр Іванов.

Наразі карта містить уже сотні позначок, але це лише початок великої роботи. Існують десятки тисяч спогадів про Голодомор. І всі вони мають бути нанесені на карту.

Спогади про Голодомор, яких немає на карті, можна надсилати на адресу – holodomorgenocide@gmail.com.

Нагадаємо, У штаті Північна Кароліна визнали Голодомор 1932—1933 років в Україні геноцидом українського народу.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.