Стипендії на честь 5 Героїв Небесної сотні даватимуть 25 молодим ученим

Щороку до Дня Гідності та Свободи (21 листопада) п’ять найкращих молодих науковців отримуватимуть стипендії на честь Дмитра Максимова, Назарія Войтовича, Романа Гурика, Устима Голоднюка та Юрія Поправки, які загинули під час Революції гідності.

Відповідну постанову 21 листопада ухвалив Кабінет Міністрів України, інформує Урядовий портал. Документ розробили спільно Міністерство освіти і науки, ГО "Родина Героїв Небесної Сотні" та Рада молодих учених при МОН.

По 5 стипендій у кожній із номінацій призначатимуть терміном на 1 рік. Їх розмір становитиме два прожиткові мінімуми для працездатних осіб на початок бюджетного року (наразі це близько 3,5 тис. грн). Стипендії виплачуватимуться додатково до посадового окладу, академічних стипендій, різних доплат і надбавок.

"Дуже знаково, що це рішення Уряд прийняв саме сьогодні, в День Гідності і Свободи. Завдяки тому, що запрацює ще один канал підтримки молодих вчених, ми зможемо залучати більше молоді до науки, дати більше коштів нашим талановитим дослідникам. І водночас так ми можемо віддати шану тим Героям, що полягли за нашу свободу", – відзначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Стипендіатів обиратимуть ході конкурсу. Для цього МОН створить комісію з відбору претендентів, до якої можуть входити представники родин Героїв, чиїми іменами названі номінації, ГО "Родина Героїв Небесної Сотні", наукової спільноти, рад молодих вчених, Міністерства освіти і науки.

Щоб узяти участь у конкурсі, претенденти мають бути науковими та науково-педагогічними працівниками, аспірантами, ад’юнктами, докторантами вишів і наукових установ віком до 35 років (або до 40 років – для докторів наук та тих, хто навчається в докторантурі) станом на 1 січня того року, в якому починається виплата стипендії.

Рівень наукових результатів претендентів із того напряму, в якому він працює або навчається, мають бути підтверджені монографіями, науковими статтями (зокрема в Web of Science, Scopus, Index Copernicus), охоронними документами на інтелектуальну власність тощо.

Активну громадську позицію також враховуватимуть.

Конкурс на здобуття стипендії та перелік стипендіатів затверджуватимуться наказами МОН. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.