Спецпроект

АНОНС: Засідання програми Seminarium «Дослідник Голодомору Степан Сосновий»

Останніми роками в публічному просторі часто звучить ім’я економіста Степана Соснового. Саме він одним із перших дослідив і 1942–43 оприлюднив обрахування людських втрат від Голодомору.

Як відзначають організатори заходу, до сьогодні була невідомою подальша доля науковця. Щойно виявлена архівно-кримінальна справа – 56 документів, 135 арк. – розкриває цю загадку, примушує замислитись над минулим із поглядом у майбуття…

 

У фокусі обговорення перебуватимуть питання:

* концепт інтелектуальної біографії як напрям біографічних досліджень

* унікальна архівна знахідка: персональна життєва історія за кримінальною справою Степана Соснового

* "провини" Соснового: антирадянські настрої, викривальні публікації в газеті "Нова Україна" (1942–1943) про сталінську колективізацію й людські втрати від Голодомору

* (не)реабілітований: чи з’явиться ім’я Степана Соснового на топонімічній мапі сучасної України?

Організатори заходу:

Український інститут національної пам’яті

Інститут історії України НАН України

Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine)

Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету

Учасники:

Богдан Клід (Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору, Канада); Олександр Лисенко (Інститут історії України НАН України, м. Київ);

Олександр Маєвський (Інститут історії України НАН України, м. Київ); Олександр Салтан (Харківська державна гімназія "Кадетський корпус", м. Харків)

Час: 27 листопада, вівторок, 16.30

Місце: вул. Михайла Грушевського, 4, 6-й поверх, Зала засідань Вченої Ради, м. Київ

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.