Спецпроект

АНОНС: Засідання програми Seminarium «Дослідник Голодомору Степан Сосновий»

Останніми роками в публічному просторі часто звучить ім’я економіста Степана Соснового. Саме він одним із перших дослідив і 1942–43 оприлюднив обрахування людських втрат від Голодомору.

Як відзначають організатори заходу, до сьогодні була невідомою подальша доля науковця. Щойно виявлена архівно-кримінальна справа – 56 документів, 135 арк. – розкриває цю загадку, примушує замислитись над минулим із поглядом у майбуття…

 

У фокусі обговорення перебуватимуть питання:

* концепт інтелектуальної біографії як напрям біографічних досліджень

* унікальна архівна знахідка: персональна життєва історія за кримінальною справою Степана Соснового

* "провини" Соснового: антирадянські настрої, викривальні публікації в газеті "Нова Україна" (1942–1943) про сталінську колективізацію й людські втрати від Голодомору

* (не)реабілітований: чи з’явиться ім’я Степана Соснового на топонімічній мапі сучасної України?

Організатори заходу:

Український інститут національної пам’яті

Інститут історії України НАН України

Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine)

Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету

Учасники:

Богдан Клід (Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору, Канада); Олександр Лисенко (Інститут історії України НАН України, м. Київ);

Олександр Маєвський (Інститут історії України НАН України, м. Київ); Олександр Салтан (Харківська державна гімназія "Кадетський корпус", м. Харків)

Час: 27 листопада, вівторок, 16.30

Місце: вул. Михайла Грушевського, 4, 6-й поверх, Зала засідань Вченої Ради, м. Київ

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.