Археологи розповіли про знайдені поховання XI століття на Київщині

Виявлення на Пороссі поховання балтійських племен доби Київської Русі є знахідкою світового рівня і свідчить про ненасильницьке переселення цих народів на давньоруські землі.

Про це на І Всеукраїнському археологічному з’їзді у Ніжині повідомив директор Інституту археології НАН України, доктор історичних наук Віктор Чабай, передає Гал-Інфо із посиланням на Укрінформ.

 Фото: Інститут археології НАНУ

"Наші колеги, які працюють у напрямку середньовічної археології, знайшли балтський могильник на річці Рось. Це знахідка дійсно світового рівня, оскільки засвідчує ненасильницьке переселення Ярославом Мудрим балтських племен на річку Рось для охорони південних рубежів Київської Русі, бо в похованнях виявлено багато цінних речей заможних людей", - розповів учений.

 Фото: Інститут археології НАНУ

Науковий співробітник Інститут археології В’ячеслав Баранов, який безпосередньо займався цим дослідженням, вважає, що виявлення балтського некрополя – найвизначніше за останні 20 років відкриття давньоруської археології, яке вписує нову сторінку в історію України, Латвії та Литви. Адже те, що в Київську Русь переселяли балтів, у літописах не висвітлювалось.

Проведені дослідження дозволили науковцям зробити висновок, що переселення князем Ярославом Мудрим якоїсь кількості західнобалтських племен відбулося в 30-х роках ХІ сторіччя.

Оселив він їх на території сучасного Рокитнянського району Київської області і доручив охороняти й захищати південні рубежі держави від кочівників.

 Фото: Інститут археології НАНУ

За словами Баранова, розкопки балтського некрополя проводилися в 2017-2018 роках. Були знайдені речі, притаманні виключно західним балтам: багато зброї (сокири, списи), прикраси тощо.

"Ця знахідка змінює уявлення про історичні процеси, які відбувалися в Пороссі, на кордоні давньоруської держави, який за часів Ярослава Мудрого проходив територіями сучасних Рокитнянського та Білоцерківського районів Київщини", - зазначив Баранов.

 Фото: Інститут археології НАНУ

Перший Всеукраїнський з’їзд проходив 23-25 листопада у місті Ніжині Чернігівської області. Він зібрав понад 200 дослідників з різних регіонів України та з-за кордону. Востаннє до цього з’їзд археологів на території України проводився в Чернігові у 1908 році.

Нагадуємо, що у Китаї знайшли мініатюрну теракотову армію.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.