АНОНС: Goodbye Lenin. Автор "Брами Європи" розповість про революцію пам'яті в сучасній Україні

8 листопада всесвітньо відомий професор історії Сергій Плохій прочитає лекцію під назовю "Goodbye Lenin: Революція пам'яті в сучасній Україні".

Повалення пам’ятника Леніну в Києві 8-го грудня 2013-го року під час Євромайдану вважається початком явища, відомого під назвою "Ленінопад" — масового знесення пам’ятників Леніну в Україні наприкінці 2013-го та у першій половині 2014-го років.

Назагал протягом 2013-14 років місцевими активістами і рішеннями місцевих рад в Україні було демонтовано більш, ніж 550 пам’ятників засновнику СРСР. До кінця 2017-го р. ще близько 1,300 монументів Леніну припинили існувати, і в такий спосіб в Україні завершилося "ленінське" століття.

 

Які висновки можна зробити з цієї історії? Чи був демонтаж пам’ятників В.І. Леніну просто неприємним епізодом, спалахом символічної агресії, підігрітої соціальними заворушеннями, що обернувся втратою частини культурної спадщини країни (деякі з пам’ятників, зокрема той, що був знесений у Києві, мали незаперечну мистецьку цінність)?

Чи було це відображенням масштабнішої зміни в суспільстві і в його сприйнятті себе та свого минулого? І якщо друге більш відповідає дійсності, ніж перше, то як тоді свідчить цей зсув у пам’яті про курс, взятий українським політикумом і суспільством з початком Євромайдану і Революції Гідності?

Це головні питання, на які будуть запропоновані відповіді під час лекції Сергія Плохія, професора історії та директора Українського наукового інституту Гарвардського університету. 

8 листопада, четвер, 18.30

Місце: Національний музей Тараса Шевченка (Київ, бульвар Шевченка, 12).

Організатор: Fulbright Ukraine.

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації.

ДОВІДКА:

Сергій Плохій — професор історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один з провідних фахівців з історії України та Східної Європи, фулбрайтівський науковець (US Fulbright Scholar Program 2018-2019),

Його книги здобули низку українських та міжнародних премій, включно з премією Антоновичів і національною премією імені Тараса Шевченка, та перекладалися багатьма мовами світу.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб

Акула пера у підпіллі. До дня народження Петра Федуна-"Полтави"

На пошук і ліквідацію однієї людини у 1951 році «совєти» кинули 4 574 офіцерів і солдатів, із них – 60 інструкторів із 110 службово-розшуковими собаками, 500 курсантів навчального загону МГБ, 230 автомашин. Ким був легендарний «Полтава», що на його пошуки спорядили кілька полків чекістів?

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.