Торпеду часів Першої світової війни знайшли неподалік кримського узбережжя

На Південному березі Криму в районі Нижньої Ореанди виявили п’ятиметрову торпеду, імовірно, часів Першої світової війни.

Боєприпас виявив дайвер ялтинської громадської організації "Акватекс" Ігор Зорін, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

Ігор Зорін, який виявив боєприпас

Водолаз розповів, що торпеда перебуває на глибині 35 метрів і повернута в бік берега.

"Відстань від берега приблизно метрів 300. Виріб лежить на краю переходу на глибину. П’ятиметрова, з вигляду – часів Першої світової війни", – розповів Зорін.

За його словами, він відразу повідомив про знахідку підконтрольним Росії органам Криму. Як тільки закінчиться штормова погода, на місце прибудуть військові фахівці для обстеження небезпечної знахідки.

На сайтах підконтрольних Москві управлінь ФСБ і МНС у Криму інформації про знахідку поки немає.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.