На польський цвинтар у Коломиї здійснили атаку вандали. ФОТО

У Коломиї Івано-Франківської області вандали сплюндрували польський військовий цвинтар, де поховані учасники польсько-української війни 1918—1919 років.

Хрести, які нещодавно освятили, знайшла пошкодженими й поваленими громадська діячка Ліліана Одосій, передає "Галицький кореспондент".

 

"Польська громада відновлює у місті старі могили своїх земляків, зокрема оновили хрести, в пам’ять про загиблих у 1918-1919 рр. під Коломиєю. Їх освятили два тижні тому", — повідомила Одосій.

 
 

Місцеві мешканці припускають, що руйнування польських могил може бути провокацією. Івано-Франківська поліція поки не прокоментувала цю подію.

Нагадуємо, 1 листопада Україна відзначалася 100-річчя Листопадового чину, коли військовики-українці австро-угорської армії встановили у Львові українську владу.

11 листопада Польська Республіка святкуватиме 100-річчя незалежності.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.