Порошенко зобов'язав уряд забезпечити Музей Майдану приміщенням

Президент України Петро Порошенко доручив Кабінетові Міністрів України разом із Київською міською державною адміністрацією невідкладно забезпечити Національний музей Революції Гідності обладнаними приміщеннями для експозицій і зберігання музейних предметів.

Про це йдеться у президентському Указі № 339/2018 "Про відзначення у 2018 році Дня Гідності та Свободи" від 24 жовтня, який наводить сайт Музею.

Зокрема, пункт № 5 указу зобов’язує Кабмін та КМДА "вжити невідкладних заходів" щодо забезпечення Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності обладнаними приміщеннями для розміщення експозицій і зберігання музейних предметів.

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності було створено 18 листопада 2015 року. Музей існує як юридична особа, проте фізичного приміщення він ще не має.

2018 року Музей винайняв невеличкий офіс на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Більша частина музейних предметів зберігається за домовленістю в інших музеях Києва.

2017 року Київрада виділила Музею Революції Гідності ділянку площею 1,22 га на алеї Героїв Небесної Сотні.

28 червня 2018 року проект німецького архітектурного бюро "Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH" під назвою "Штурм пагорба" переміг у конкурсі на спорудження будівлі Музею Революції Гідності.

5 липня Департамент спецрозслідувань Генеральної прокуратури України призупинив спорудження Музею Революції Гідності, проте наступного дня скасував своє розпорядження.

8 жовтня на виконання робіт із будівництва будівлі Музею розпочався тендер.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.