АНОНС: Лекція «Державотворення Гетьмана Павла Скоропадського»

Гетьмана Павла Скоропадського вважають одним з найнеоднозначних діячів доби Української революції 1917-1921 років. Можливо тому у час незалежної України, від 90-х років замовчувався, та й досі не достатньо висвітлений період існування Української держави Скоропадського.

Про це повідомляє "Пам’ять Нації".

 

Під час лекції ви не лише почуєте про діяльність Гетьмана, а й проаналізуєте історичні події того періоду, як своєрідний спадок, що залишив нам Павло Скоропадський.

Зможете відрефлексувати з приводу того, які помилки він зробив, які були успіхи та досягнення і, взагалі, яким був його життєвий шлях. Головна мета лекції – знайти золоту середину в оцінці постаті Гетьмана Павла Скоропадського.

Лекцію прочитає Дмитро Шурхало – журналіст, автор книг "Українська якбитологія", "Міфи Другої світової війни" та "Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники", ведучий передачі "Історична Свобода" на Радіо Свобода.

Захід відбудеться в рамках лекторію проекту "Пам'ять нації"

Час: 15 грудня, субота, 16:00

Місце: Козацький дім (2 поверх), провулок Тараса Шевченка, 5, м. Київ.

Вхід вільний/реєстрація

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.