У Польщі закрили справу «прославляння Бандери» у Сагрині

Районна прокуратура в Грубешові перевіряла, чи під час урочистостей в Сагрині (під час вшанування загиблих українців у селі в березні цього року) не було фактів прославляння Степана Бандери.

Про це повідомляє Наше Слово.

 Олександр Пирожик

Зразу після врочистостей польський сайт "Kronika Tygodnia" повідомив, що 10 березня на кладовищі перший заступник голови Волинської облради Олександр Пирожик згадував Степана Бандеру. Через це польські активісти викликали поліцію. Поліція перевірила документи волинського політика, однак вирішила не затримувати його.

"Коли українці пішли помолитися за загиблих в Сагарині, один з учасників, одягнених у вишиванку „бандерівського" кольору зі вставленим нагрудним знаком націоналістичної партії „Свобода" виступив з промовою, розхвалюючи УПА, Бандеру і Шухевича.

Він сказав, що Бандера завжди буде національним героєм України, таким же, як для поляків Пілсудський", – повідомив виданню Вєслав Гук з Товариства вшанування поляків помордованих на Волині у Замості.

Зі слів члена організації можна було зробити висновок, що українець прийшов, аби прославити "бандерівську ідеологію". Враховуючи зміни до закону "Про Інститут національної пам’яті", це – заборонені законом дії, і тому справою занялася прокуратура, яка тепер закрила слідство.

"Розслідування у цій справі щодо підозри про поширення ідеології тоталітарного та нацистського режимів 10 березня 2018 року в Сагрині (тобто за правопорушення, передбачене пунктом 1 статті 256 Кримінального кодексу), було припинено через відсутність ознак заборонених дій", – інформував Артур Кубік, прокурор районної прокуратури у Грубешові. Він повідомив теж, що Олександра Пирожика не допитували як свідка у справі.

Нагадуємо, що районна прокуратура в Замості закрила слідство у справі промови Григорія Купріяновича, голови Українського товариства у Любліні, з якою він виступив 8 липня у Сагрині.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.