АНОНС: відкриття виставки «Шлях свободи. П’ять років України в плакатах Нікіти Тітова»

25 робіт художника про 5 років країни. Спокійно і проникливо про наші 2013–2018-й.

Національний музей Революції Гідності та Центр досліджень визвольного руху запрошують в на відкриття виставки "Шлях свободи. П’ять років України в плакатах Нікіти Тітова".

Який вигляд має фронтова тиша?

Наскільки близько до війни?

Які вони — волонтери і добровольці?

Яким залишиться у нашій пам’яті Іловайськ?

 

"Революція Гідності, російська агресія, окупація Криму, війна на Донбасі: всі ці події вкладаються у п'ять років. Але вони стали визначальними. Ми навчилися брати відповідальність за країну – волонтери, воїни, реформатори.

Ми дізналися, як це – підтримувати наших бранців у російському полоні. Потрібен талант митця, щоб описати, проговорити, показати нам самих себе, і нас – світові. Тож пропонуємо озирнутися на шлях свободи завдяки роботам Нікіти Тітова", – говорять організатори.

Нікіта Тітов – відомий український художник, народився в 1973 році у місті Їхві, Естонія. Закінчив художньо-графічний факультет Харківського педагогічного університету. Працював у рекламі, книговидавництві як книжковий графік, як художник співпрацював із театрами.

Участь у відкритті візьмуть:

Нікіта Тітов, художник;

Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного музею Революції Гідності;

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті;

Олександр Харченко, Генеральний директор УКРІНФОРМу;

Ярина Ясиневич, керівниця програм Центру досліджень визвольного руху

Організатори: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ", Центр досліджень визвольного руху, Український інститут національної пам'яті.

Над проектом працювали: Нікіта Тітов, Марина Сингаївська, Ольга Сало, Володимир В’ятрович, Олена Шарговська, Катерина Ніколаєнко, Петро Клим, Іван Кішка, Ярина Ясиневич.

Час: 18 грудня, вівторок, 14:00

Місце: УКРІНФОРМ, вул. Богдана Хмельницького 8/16 (М "Театральна"), м. Київ

Виставка триватиме: з 18 грудня 2018 року до 1 січня 2019 року.

Довідки й акредитація ЗМІ: +38 096 21 333 90, +38 044 222 50 14, press@maidanmuseum.org

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.