АНОНС: відкриття виставки «Шлях свободи. П’ять років України в плакатах Нікіти Тітова»

25 робіт художника про 5 років країни. Спокійно і проникливо про наші 2013–2018-й.

Національний музей Революції Гідності та Центр досліджень визвольного руху запрошують в на відкриття виставки "Шлях свободи. П’ять років України в плакатах Нікіти Тітова".

Який вигляд має фронтова тиша?

Наскільки близько до війни?

Які вони — волонтери і добровольці?

Яким залишиться у нашій пам’яті Іловайськ?

 

"Революція Гідності, російська агресія, окупація Криму, війна на Донбасі: всі ці події вкладаються у п'ять років. Але вони стали визначальними. Ми навчилися брати відповідальність за країну – волонтери, воїни, реформатори.

Ми дізналися, як це – підтримувати наших бранців у російському полоні. Потрібен талант митця, щоб описати, проговорити, показати нам самих себе, і нас – світові. Тож пропонуємо озирнутися на шлях свободи завдяки роботам Нікіти Тітова", – говорять організатори.

Нікіта Тітов – відомий український художник, народився в 1973 році у місті Їхві, Естонія. Закінчив художньо-графічний факультет Харківського педагогічного університету. Працював у рекламі, книговидавництві як книжковий графік, як художник співпрацював із театрами.

Участь у відкритті візьмуть:

Нікіта Тітов, художник;

Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного музею Революції Гідності;

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті;

Олександр Харченко, Генеральний директор УКРІНФОРМу;

Ярина Ясиневич, керівниця програм Центру досліджень визвольного руху

Організатори: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ", Центр досліджень визвольного руху, Український інститут національної пам'яті.

Над проектом працювали: Нікіта Тітов, Марина Сингаївська, Ольга Сало, Володимир В’ятрович, Олена Шарговська, Катерина Ніколаєнко, Петро Клим, Іван Кішка, Ярина Ясиневич.

Час: 18 грудня, вівторок, 14:00

Місце: УКРІНФОРМ, вул. Богдана Хмельницького 8/16 (М "Театральна"), м. Київ

Виставка триватиме: з 18 грудня 2018 року до 1 січня 2019 року.

Довідки й акредитація ЗМІ: +38 096 21 333 90, +38 044 222 50 14, press@maidanmuseum.org

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.