УІНП оголошує добір кандидатур до Національної комісії з реабілітації

18 грудня 2018 року Український інститут національної пам’яті розпочинає прийом документів для добору кандидатур членів Національної комісії з реабілітації від наукових установ і громадських об'єднань.

Про це йдеться на сайті Інституту.

 

Порядок прийому документів і проведення жеребкування встановлений Положенням про Національну комісії з реабілітації, що затверджене наказом Міністерства культури України №926 від 25.10.2018.

Для участі в жеребкуванні наукові установи та громадські об’єднання мають протягом 30 днів від оголошення про початок добору кандидатур, подати в Інститут наступні документи:

  • заява за формою, наведеною у додатку 1 до Положення про Національну комісію з реабілітації;
  • копія статуту (положення) або іншого установчого документа наукової установи, громадського об'єднання;
  • копія рішення, ухваленого у порядку, встановленому статутом (положенням) або іншим установчим документом наукової установи, громадського об'єднання, або інший документ, підписаний уповноваженою особою керівного органу наукової установи, громадського об'єднання, із зазначенням кандидатури до складу Національної комісії від наукової установи, громадського об'єднання;
  • лист довільної форми, де зазначається інформація про дослідження у сфері історії України XX століття та/або діяльність у сфері надання допомоги громадянам з питань, пов'язаних з реабілітацією жертв репресій тоталітарних режимів, які здійснюються (здійснювалися) науковою установою, громадським об'єднанням;
  • заява довільної форми представника наукової установи, громадського об'єднання про згоду на участь у роботі Національної комісії, у якій в обов'язковому порядку має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), згода на обробку персональних даних.

Усі зразки вказаних документів наявні в додатках Положення про національну комісію з реабілітації. Прийом документів проводиться з 18 грудня 2018 року завершиться 17 січня 2019 року включно.

Публічне жеребкування відбудеться 23 січня 2019 року о 16:00 в приміщенні Інституту (м. Київ, вул. Липська, 16, приймальня Голови Інституту). Інститут національної пам’яті забезпечить онлайн-трансляцію жеребкування на своєму офіційному веб-сайті.

Документи про участь у жеребкуванні подаються за адресою Інституту (м. Київ, вул. Липська, 16, приймальня Голови Інституту).

Особа, відповідальна за прийом документів: Роман Кулик, 063-054-11-72, romankulykvik@gmail.com.

Довідка:

На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" №2325-VIII від 05.05.2018 при Інституті створюється Національна комісії з реабілітації.

Комісія працює у складі одинадцяти осіб, п’ятеро з яких представляють державні органи влади (Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України, Український інститут національної пам’яті та Генеральна прокуратура).

Четверо членів Національної комісії з реабілітації обираються шляхом жеребкування з кандидатур, делегованих науковими установами, що здійснюють дослідження у сфері історії   України   ХХ століття, громадськими об’єднаннями, що провадять діяльність у сфері дослідження історії України ХХ століття та/або надання допомоги громадянам з питань, пов’язаних з реабілітацією   жертв   репресій тоталітарних режимів.

Читайте також:

Хто буде реабілітований? Роз'яснення щодо нового закону від УІНП

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря