УІНП оголошує добір кандидатур до Національної комісії з реабілітації

18 грудня 2018 року Український інститут національної пам’яті розпочинає прийом документів для добору кандидатур членів Національної комісії з реабілітації від наукових установ і громадських об'єднань.

Про це йдеться на сайті Інституту.

 

Порядок прийому документів і проведення жеребкування встановлений Положенням про Національну комісії з реабілітації, що затверджене наказом Міністерства культури України №926 від 25.10.2018.

Для участі в жеребкуванні наукові установи та громадські об’єднання мають протягом 30 днів від оголошення про початок добору кандидатур, подати в Інститут наступні документи:

  • заява за формою, наведеною у додатку 1 до Положення про Національну комісію з реабілітації;
  • копія статуту (положення) або іншого установчого документа наукової установи, громадського об'єднання;
  • копія рішення, ухваленого у порядку, встановленому статутом (положенням) або іншим установчим документом наукової установи, громадського об'єднання, або інший документ, підписаний уповноваженою особою керівного органу наукової установи, громадського об'єднання, із зазначенням кандидатури до складу Національної комісії від наукової установи, громадського об'єднання;
  • лист довільної форми, де зазначається інформація про дослідження у сфері історії України XX століття та/або діяльність у сфері надання допомоги громадянам з питань, пов'язаних з реабілітацією жертв репресій тоталітарних режимів, які здійснюються (здійснювалися) науковою установою, громадським об'єднанням;
  • заява довільної форми представника наукової установи, громадського об'єднання про згоду на участь у роботі Національної комісії, у якій в обов'язковому порядку має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), згода на обробку персональних даних.

Усі зразки вказаних документів наявні в додатках Положення про національну комісію з реабілітації. Прийом документів проводиться з 18 грудня 2018 року завершиться 17 січня 2019 року включно.

Публічне жеребкування відбудеться 23 січня 2019 року о 16:00 в приміщенні Інституту (м. Київ, вул. Липська, 16, приймальня Голови Інституту). Інститут національної пам’яті забезпечить онлайн-трансляцію жеребкування на своєму офіційному веб-сайті.

Документи про участь у жеребкуванні подаються за адресою Інституту (м. Київ, вул. Липська, 16, приймальня Голови Інституту).

Особа, відповідальна за прийом документів: Роман Кулик, 063-054-11-72, romankulykvik@gmail.com.

Довідка:

На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" №2325-VIII від 05.05.2018 при Інституті створюється Національна комісії з реабілітації.

Комісія працює у складі одинадцяти осіб, п’ятеро з яких представляють державні органи влади (Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України, Український інститут національної пам’яті та Генеральна прокуратура).

Четверо членів Національної комісії з реабілітації обираються шляхом жеребкування з кандидатур, делегованих науковими установами, що здійснюють дослідження у сфері історії   України   ХХ століття, громадськими об’єднаннями, що провадять діяльність у сфері дослідження історії України ХХ століття та/або надання допомоги громадянам з питань, пов’язаних з реабілітацією   жертв   репресій тоталітарних режимів.

Читайте також:

Хто буде реабілітований? Роз'яснення щодо нового закону від УІНП

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.