Ієрархи РПЦ — агенти КГБ. Перші відкриття опублікованої чекістської картотеки Латвії

У картотеці агентів КГБ Латвійської РСР, які Національний архів Латвії виклав у відкритий доступ, виявили картки з іменами двох нині високопоставлених священиків Російської православної церкви.

Відповідну знахідку зробив і опублікував у своєму "Твіттері" блогер Рустем Адамов, передає "Обозреватель".

Адагамов відшукав картку агента на псевдо "Читатель", завербованого в 1982 році. Справжнє прізвище особи — Олександр Іванович Кудряшов, який нині є митрополитом Ризьким і всієї Латвії Олександром.

 

Також блогер виклав документ про агента КГБ "Анатолія" — нині працівника відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату, доктора теології, протоієрея Миролюбова. Агента "Анатолія" спецслужби СРСР завербували в 1981 році.

 

Як повідомляє Kompromat.lv, саме своєму куратору митрополит Олександр доручив керувати реституційною власністю. Колишній уповноважений у справах релігій при Раді Міністрів, екс-підполковник КГБ Олександр Іщенко для цієї мети створив дві комерційні організації.

"У 1996 році Олександр Кудряшов від імені Синоду видав організації Олександра Іщенка довіреність №98, в якій уповноважив керувати і отримувати дохід з житлових будинків з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: Рига, вул. Пілс, 14, і Маза Пілс, 11, що належать Латвійській Православній церкві", — йдеться у повідомленні.

Зі свого боку РПЦ відмовилася коментувати дані про службу митрополита Ризького в КГБ.

"Ми це не коментуємо", — заявив радіостанції "Говорить Москва" заступник голови Синодального відділу Московського патріархату із взаємин церкви з суспільством Вахтанг Кипшидзе.

Як повідомлялося, 20 грудня Національний архів Латвії відкрив доступ до частини картотеки агентів КГБ.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.