Доступ до картотеки агентів КГБ Латвійської РСР відкрився онлайн

20 грудня Національний архів Латвії відкрив доступ до частини картотеки агентів КГБ.

Про це повідомляє сайт Delfi.

Архів у вигляді файлів у форматі PDF доступний за адресою kgb.arhivi.lv. Також можна зайти на основний сайт архіву і вибрати розділи Aktualitātes ("Поточні") або Virtuālās izstādes un digitālie resursi "Віртуальні виставки та цифрові ресурси". Документи виконані переважно рукописно і  російською мовою.

 Так виглядає облікова картка агента КГБ ЛатРСР

Усього 10621 карток агентів КГБ Латвійської РСР оприлюднено в алфавітному порядку.  До неї входять імена і активних на той момент (серпень 1991-го) агентів, і виключених. Також 1-й відділ КГБ (розвідка) вносив у цей архів загальні дані про осіб, які планували виїхати з СРСР за кордон та імена потенційних кандидатів для вербування в разі війни або непередбаченої ситуації.

 

На сайт викладено також картотеку статистичного обліку агентури КГБ (4141 картка). У ній все ті самі імена, що і в алфавітній картотеці, але згруповані за належністю до структурних одиниць Комітету держбезпеки. Цей архів за радянських часів використовували для підготовки звітності.

Оприлюднено й картотеку "позаштатних оперативних працівників КГБ" — осіб, які на громадських засадах надавали чекістам "допомогу в контррозвідувальній діяльності на транспортних, промислових об'єктах, а також окремих закладах Міноборони". У цьому архіві знаходиться 75 карток. Позаштатним оперативникам не давали позивних, а створювали абревіатуру з перших букв імені, прізвища та по батькові.

 

Списки та картки агентів можна завантажувати після реєстрації. Загальні документи (накази та телефонні книги) доступні вільно.

Нагадаємо, 3 грудня 2018 року Бюро захисту Сатверсме (спецслужба Латвії) передало  картотеку агентури КГБ ("чекістські мішки") в Національний архів Латвії для опрацювання й публікації.

4 жовтня 2018 року Сейм Латвії в остаточному читанні ухвалив законопроект про публікацію документів КГБ в Інтернеті до 31 грудня 2018 року. 

Раніше Бюро захисту Сатверсме виступило із застереженням, що публікація картотеки КГБ в Інтернеті може створити різні ризики і знизити рівень довіри суспільства до органів безпеки. 

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.