На Львівщині відкрилась виставка старовинних дерев’яних храмів у мініатюрі. ФОТО

В день Святого Миколая, в Бродах, у вестибюлі готелю «Любич», відкрилась виставка «Давня українська сакральна архітектура».

Про це пише журналіст Михайло Шишка, спеціально для Leopolis.news.

 Фото: Михайла Шишки

На виставці експонуються мініатюри історичних храмів українського дерев’яного зодчества XVII-XIX сторіч, у більшості – із західних областей України, зокрема Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини, та етнічних українських земель у Надсянні (Республіка Польща).

Фото: Михайла Шишки

 

Автором виставкових експонатів є Михайло Яськович – художник-експозиціонер Львівського музею етнографії та художнього промислу. У його творчому доробку, як зазначили організатори виставки, понад 500 макетів дерев’яних українських церков у мініатюрі, яких він виставляв на огляд у більше, ніж у 50-ти персональних виставках. Також в експозиції виставки – пастелі та графічні роботи митця.

 Фото: Михайла Шишки

Виставкова експозиція буде відкрита щонеділі й діятиме до кінця січня 2019 року. Завершальним етапом виставки, за повідомленнями організаторів, буде благодійний аукціон – усі представлені на виставці експонати будуть виставлені на продажу з метою збору коштів для лікування молодого бродівчанина Юрія Максименка, у якого діагноз – лейкемія.

Читайте також:

Пам'ятки ЮНЕСКО в Україні охоронятиме спеціальний закон

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.