Держкіно виділило понад 2 млн грн на документальний фільм про Норильське повстання

Державне агентство України з питань кіно виділило понад 2 мільйони гривень на фінансування документального фільму «У-777. Перемога над смертю» про повстання політв'язнів у Норильську.

Про це повідомляє Громадське.

 Жінки-політв'язні на роботі в копальнях

"У-777. Перемога над смертю" — документальний кінопроект, що став переможцем Десятого конкурсного відбору Держкіно. Головний героєм фільму стане колишній політв'язень, виходець із Західної України Євгеній Грицяк, який був керівником повстання в Норильських таборах у 1953 році.

"Якщо спробувати прямо переказати події тих днів, то вийде історія про героя, який без страху і сумнівів жертвує собою в ім'я інших. Але це не так. Повстання здійснюють не люди без страху і сумнівів, а люди, які дуже бояться втратити власну гідність.

Це фільм про низку сумнівів, страхів, компромісів, зрад, спілок і чвар, про нескінченний відчай і величезну надію однієї людину, одного народу, однієї країни", – зазначила авторка сценарію Олена Моренцова-Шулик.

Режисер стрічки — Ігор Висневський, Продюсером став Сергій Баранов.

Реліз фільму в Україні заплановано на осінь 2019 року.

Довідка. Повстання політичних в’язнів Норильського концтабору тривало 61 день — з 26 травня по 4 серпня 1953 року. Воно було найпершим і наймасовішим повстанням в історії ГУЛАГу після смерті Сталіна. Ключову роль у Норильському повстанні відіграли українці, зокрема колишні бійці УПА.

Читайте також:

Держкіно прозвітувало про готовність фільму "Крути 1918"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.