Для побудови Стоунхендха використовували спеціальні «барабани» - археологи

Стародавні кам'яні циліндри, або фолктонські барабани, чий вік сягає 4-4,6 тисячі років, використовувалися племенами північної Англії як вимірювальні інструменти для створення мегалітичних споруд, у тому числі Стоунхенджа.

До такого висновку прийшли вчені, повідомляє УМ із посиланням на Daily Mail.

 Фото: GuruTurizma.ru

Циліндри, вкриті складним різьбленням, були знайдені 1889 року в дитячій могилі, датованій добою неоліту, і з того часу неодноразово вивчалися. Однак тільки зараз дослідники визначили, для чого ці артефакти застосовувалися.

Вчені виміряли довжину окружності кожного барабана і з'ясували, що якщо сім разів обернути мотузкою великий циліндр, то відміряна довжина дорівнюватиме 3,22 метра.

Це ж число вийде, якщо обмотати 8 разів мотузкою середній циліндр або 10 разів – найменший.

 Археологи припустили, що циліндри віком 4 тисячі років, знайдені в дитячій могилі 1889 року, були насправді рулеткою

За словами археологів, циліндри могли бути корисними під час створення в Стоунхенджі трилітів – споруд з трьох каменів, один з яких лежить на двох інших. Стародавні люди відміряли потрібну довжину, обмотуючи мотузки навколо фолктонських барабанів або катаючи їх по землі.

Це дозволяло їм використовувати для будівництва великі камені однакової висоти. До сьогодні, було прийнято вважати, що все це робилося без вимірювальних інструментів.

Читайте також:

В Єгипті знайшли гробницю, якій 4 400 років. ФОТО

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?