Посольство Ізраїлю не вважає за потрібне відповідати В’ятровичу на тези про Бандеру

Посольство Ізраїлю в Україні не вважає за потрібне відповідати на заклик Голови Українського Інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича щодо обґрунтування фактами попередньої тези посла Ізраїлю Джоена Ліона про "безпосередню участь у жахливих антисемітських злочинах" Степана Бандери.

Про це у відповідь на запит УНН повідомили в посольстві.

 

"Посольство Ізраїлю в Україні не вважає за потрібне долучати щось до попередньої заяви та до листа, що був надісланий до Львівської обласної ради", - заявили в дип.установі, відповідаючи на запитання про те, чи планує посольство відповідати на тези Голови Українського інституту нацпам'яті або у будь-який інший спосіб реагувати на рішення Львівської обласної ради.

Нагадуємо, 11 грудня Львівська обласна рада прийняла рішення проголосити 2019-й роком Степана Бандери.

У відповідь на це посол Ізраїлю в Україні Джоен Ліон заявив, що шокований рішенням Львівської обласної ради оголосити 2019 рік – роком Степана Бандери.

"Я не можу зрозуміти, як прославляння тих, хто безпосередньо брав участь у жахливих антисемітських злочинах, допомагає боротися з антисемітизмом та ксенофобією", - заявив посол.

В свою чергу, Голова УІНП Володимир В'ятрович висловив думку про те, що теза посла Ізраїля про "безпосередню участь у жахливих антисемітських злочинах" Степана Бандери вимагає обґрунтування.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.