Спецпроект

АНОНС: У Львові презентують український переклад дослідження про табір смерті в Белжеці

4 грудня у Львові презентують український переклад книги Роберта Кувалека "Табір смерті у Белжеці" та обговорять львівський контекст Голокосту й ролі таборів смерті.

У книзі, яку презентуватимуть, представлено історію одного з нацистських таборів смерті, в яких у 1942 році було проведено операцію "Рейнгард" – убивство євреїв у Генерал-губернаторстві (до складу якого входили і сучасні західноукраїнські терени), та у повоєнні десятиліття забутого.

 


Роберт Кувалек описав становище єврейської громади перед початком її знищення та дослідив, як нацисти доставляли жертв до центру вбивства. У дослідженні вивчено післявоєнну історію місця табору, питання невдалих спроб його меморіалізації та розкопування поховань місцевим населенням.

Окрему увагу присвячено тому, що знали поляки, міжнародна спільнота, а також німецьке суспільство про табір під час його діяльності, з березня до грудня 1942 р. Автор показав спроби різних людей поширити відомості про злочини та реакцію (або, скоріше, її відсутність) на це союзників. 

Завантажити електронну версію монографії можна на сайті Українського центру вивчення історіЇ Голокосту.

Під час презентації учасники проведуть дискусію на тему "Терор, Голокост і табори смерті – львівські сюжети і контексти".

У події візьмуть участь:

Анатолій Подольський (Український центр вивчення історіЇ Голокосту);

Михайло Тяглий (Український центр вивчення історіЇ Голокосту);

Тарас Мартиненко (Львівський національний університет ім. І. Франка);

Андрій Усач (Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору").

Модератор: Ірина Склокіна (Центр міської історії Центрально-Східної Європи).

4 грудня, вівторок, 18.00

Місце: Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" (Львів, проспект Чорновола 45-Г).

Організатор: Український центр вивчення історіЇ Голокосту та Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору".

Вхід вільний.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.