Спецпроект

АНОНС: У Львові презентують український переклад дослідження про табір смерті в Белжеці

4 грудня у Львові презентують український переклад книги Роберта Кувалека "Табір смерті у Белжеці" та обговорять львівський контекст Голокосту й ролі таборів смерті.

У книзі, яку презентуватимуть, представлено історію одного з нацистських таборів смерті, в яких у 1942 році було проведено операцію "Рейнгард" – убивство євреїв у Генерал-губернаторстві (до складу якого входили і сучасні західноукраїнські терени), та у повоєнні десятиліття забутого.

 


Роберт Кувалек описав становище єврейської громади перед початком її знищення та дослідив, як нацисти доставляли жертв до центру вбивства. У дослідженні вивчено післявоєнну історію місця табору, питання невдалих спроб його меморіалізації та розкопування поховань місцевим населенням.

Окрему увагу присвячено тому, що знали поляки, міжнародна спільнота, а також німецьке суспільство про табір під час його діяльності, з березня до грудня 1942 р. Автор показав спроби різних людей поширити відомості про злочини та реакцію (або, скоріше, її відсутність) на це союзників. 

Завантажити електронну версію монографії можна на сайті Українського центру вивчення історіЇ Голокосту.

Під час презентації учасники проведуть дискусію на тему "Терор, Голокост і табори смерті – львівські сюжети і контексти".

У події візьмуть участь:

Анатолій Подольський (Український центр вивчення історіЇ Голокосту);

Михайло Тяглий (Український центр вивчення історіЇ Голокосту);

Тарас Мартиненко (Львівський національний університет ім. І. Франка);

Андрій Усач (Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору").

Модератор: Ірина Склокіна (Центр міської історії Центрально-Східної Європи).

4 грудня, вівторок, 18.00

Місце: Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" (Львів, проспект Чорновола 45-Г).

Організатор: Український центр вивчення історіЇ Голокосту та Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору".

Вхід вільний.

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.