Спецпроект

АНОНС: У Львові презентують український переклад дослідження про табір смерті в Белжеці

4 грудня у Львові презентують український переклад книги Роберта Кувалека "Табір смерті у Белжеці" та обговорять львівський контекст Голокосту й ролі таборів смерті.

У книзі, яку презентуватимуть, представлено історію одного з нацистських таборів смерті, в яких у 1942 році було проведено операцію "Рейнгард" – убивство євреїв у Генерал-губернаторстві (до складу якого входили і сучасні західноукраїнські терени), та у повоєнні десятиліття забутого.

 


Роберт Кувалек описав становище єврейської громади перед початком її знищення та дослідив, як нацисти доставляли жертв до центру вбивства. У дослідженні вивчено післявоєнну історію місця табору, питання невдалих спроб його меморіалізації та розкопування поховань місцевим населенням.

Окрему увагу присвячено тому, що знали поляки, міжнародна спільнота, а також німецьке суспільство про табір під час його діяльності, з березня до грудня 1942 р. Автор показав спроби різних людей поширити відомості про злочини та реакцію (або, скоріше, її відсутність) на це союзників. 

Завантажити електронну версію монографії можна на сайті Українського центру вивчення історіЇ Голокосту.

Під час презентації учасники проведуть дискусію на тему "Терор, Голокост і табори смерті – львівські сюжети і контексти".

У події візьмуть участь:

Анатолій Подольський (Український центр вивчення історіЇ Голокосту);

Михайло Тяглий (Український центр вивчення історіЇ Голокосту);

Тарас Мартиненко (Львівський національний університет ім. І. Франка);

Андрій Усач (Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору").

Модератор: Ірина Склокіна (Центр міської історії Центрально-Східної Європи).

4 грудня, вівторок, 18.00

Місце: Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" (Львів, проспект Чорновола 45-Г).

Організатор: Український центр вивчення історіЇ Голокосту та Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору".

Вхід вільний.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.