Спецпроект

Фільм українського режисера про Голодомор показали у Словаччині. ФОТО

У Братиславі відбувся показ документального короткометражного фільму "Голод нації" про Голодомор 1932—1933 років в Україні молодого українського режисера Аліни Головіної.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на прес-службу Посольства України в Словаччині.

"29 листопада ц.р. Українсько-Словацькою Ініціативою, за сприяння Посольства України в СР, у м. Братислава організовано показ документального короткометражного фільму про Голодомор 1932-1933 років в Україні молодого українського режисера Аліни Головіної, створеного до 85-річниці великої трагедії", — йдеться у повідомленні.

 Фото: сторінка посольства у "Фейсбуці"

Крім того, в рамках заходу відкрили тематичну виставку, приуроченудо 85-роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Також пройшла дискусія із залученням словацьких політологів та представників громадськості.

Як відомо, основу фільму "Голод нації" складають інтерв`ю з музейними науковцями, істориками-експертами та, безпосередньо, трьома свідками Голодомору. Короткометражка створена на замовлення Посольства України у Словацькій Республіці.

  Фото: сторінка посольства у "Фейсбуці"

Аліна Головіна — кінорежисер, громадська активістка. У 2009 році стала переможницею Кіновідеофестивалю вітчизняного виробництва "Відкрита ніч" за неігрове студентське кіно "По той бік райдуги".

У 2012 році вона зняла докумнетальний короткометражний фільм "Один" на базі Української студії хронікально-документальних фільмів, в рамках Гранту Президента України для молодих кінорежисерів. 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.