Спецпроект

Конкурс "Зберігаючи пам'ять про Голокост" визначив переможців

3 грудня пройшов фінальний етап Всеукраїнського конкурсу наукових і науково-дослідницьких проектів "Зберігаючи пам'ять про Голокост". Перемогу здобула робота "Топос Бабиного Яру у художній літературі: інтерпретація малодосліджених творів".

Учасники презентували власні роботи у стінах Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, повідомляє сайт Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Усього на Конкурс було подано 33 заявки, а до фіналу пройшли 9 учасників з різних міст України. Серед робіт були наукові, науково-дослідницькі проекти з гуманітарних та суспільних наук: історії, філософії, права, психології, соціології, політології.

 Фото: babiyar.org

За підсумком оцінок Журі переможцями стали: 

1-ше місце – робота "Топос Бабиного Яру у художній літературі: інтерпретація малодосліджених творів" (автор - Вадим Єфремов, аспірант Житомирського державного університету імені Івана Франка).

2-гі місця – роботи "Особливості розвитку єврейської громади Миколаївського району Миколаївської області у першій половині ХХ століття" (автор – Віктор Дробний, студент Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського) і

"Жінки як об’єкт та суб’єкт гендерного аспекту на прикладі Голокосту в Україні та геноциду в Руанді" (Дана Довгаль, аспірантка Рівненського державного гуманітарного університету).

3-ті місця – "Проблеми визнання Праведниками народів світу (на прикладі митрополита А.Шептицького)" (Веніамін Миропольський, студент Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ); 

"Голокост в генеральній окрузі "Волинь-Поділля": економічний аспект катастрофи" (Вікторія Зиль, студентка Рівненського державного гуманітарного університету);

"Комеморація місць масового знищення євреїв міста Чернігів у роки нацистської окупації: поточний стан та перспективи" (Олександр Сморжевський, студент студент Академії Державної пенітенціарної служби України).

Фіналісти отримали грошові винагороди у розмірі 5 тисячі грн. за перше місце, 3 тисячі за друге і 2 тисячі за третє. Переможець конкурсу також має можливість пройти стажування у Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) з метою реалізації свого проекту. 

Мета Конкурсу – пошук та підтримка талановитої молоді, залучення її до вирішення проблем вивчення, дослідження історії Голокосту на території України та інших країн Східної Європи, зокрема, розстрілів у Бабиному Яру у вересні 1941 року, та інших злочинів, скоєних тоталітарними режимами. 

До складу журi увiйшли:

Голова журі – Юрій Сафонов, заступник директора ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти", доктор економічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України;

Заступник Голови журі – Яна Барінова, виконавчий директор Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр";

Борис Глазунов, Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр";

Діана Попова, директор Департаменту культури Київської міської державної адміністрації;

Оксана Довгополова, доктор філософських наук, професор кафедри філософії та методології пізнання Одеського національного університету імені 
І.І. Мечникова;

Тарас Пшеничний, заступник декана історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Владислав Гриневич, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Академії наук України.

Організатори Конкурсу: BYHMC за сприянням Міністерства освіти і науки України, Київської міської державної адміністрації та Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.