Спецпроект

АНОНС: Лекція "Янівський табір як один із центрів масового вбивства у Східній Європі" у Львові

7 грудня в музеї "Територія Терору" відбудеться лекція наукового співробітника музею Олександра Пагірі "Янівський табір як один із центрів масового вбивства у Східній Європі".

Табір примусових робіт "Янівська" у Львові був нетиповою установою у нацистській каральній імперії у роки Другої світової війни. Попри свою назву, у різні періоди він слугував водночас табором примусових робіт, тюрмою, пересильним пунктом для депортації євреїв у табори смерті на території Польщі та місцем масового вбивства.

За весь період функціонування табору (1941—1944) у ньому утримувалось як цивільне населення, так і військовополонені, люди різних національностей: євреї, українці, росіяни, поляки — загалом близько 160 тис. осіб.

 

Попри свій різнонаціональний склад, табір був у першу чергу "єврейським табором" і становив невід’ємну ланку у реалізації нацистської політики "остаточного вирішення єврейського питання" у Галичині та Генеральному губернаторстві. У рамках операції "Рейнгард" він був поєднаний з нацистськими таборами смерті на території Польщі.

Янівський табір зажив сумної слави завдяки дільності у його стінах т. зв. "танго смерті" — табірного оркестру, який грав під час страт в’язнів. Через надзвичайно жорстокі методи вбивства у таборі деякі дослідники схильні класифікувати його як концентраційний і навіть як табір знищення.

Подія відбудеться у рамках проекту "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg'43: Місто, яке (не)пережило" — серії меморіальних заходів до 75-ої річниці ліквідації Львівського гетто та Янівського концтабору у Львові.

Координатор проекту — Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" у співпраці з Центром міської історії Центрально-Східної Європи.

7 грудня, п'ятниця, 17.00

Місце: музей "Територія Терору" (Львів, проспект Чорновола, 45 г) 

Партнери: Управління Культури Департаменту розвитку Львівської міської ради, Всеукраїнський єврейський благодійний Фонд "Хесед-Арьє", Благодійний фонд Брей Бріт "Леополіс" імені Еміля Домбергера, Львівський органний зал, Львівське товариство єврейської культури ім. Шолом-Алейхема, Єврейська спадщина Рогатина.

Інформаційна підтримка: Твоє Місто, інформаційне видання "Фотографії Старого Львова", Культурні Події Львова, газета "Хадашот", HISTORIANS.IN.UA, міжнародний інтелектуальний часопис Ukraina Moderna, Часопис КРИТИКА — Journal KRYTYKA, Zaxid.Net, Афіша Львова.

Додаткова інформація: Богдана Тараніна, науковий співробітник Музею "Територія Терору" тел.: 095−938−21−74, e-mail: taraninabogdanna@gmail.com

Вхід вільний.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".