В угорському уряді учасників гітлерівської агресії проти СРСР назвали "борцями за Угорщину"

Угорський уряд у суботу розмістив на своїй офіційній "Фейсбук"-сторінці повідомлення, у якому закликав вшанувати пам’ять "героїв, які боролися за Угорщину на Дону" у Другій світовій війні.

Відповідне повідомлення уряд Угорщини опублікував до 76-ої річниці "битви на Дону", інформує "Європеська правда".

"Пам'ятаймо про звитягу наших дідів, про тих героїчних угорських солдатів, які до останнього боролися за Угорщину на Дону…", — йдеться у повідомленні на урядовій "Фейсбук"-сторінці.

В уряді Угорщини вказують, що 12 січня 1943 року "радянська армія розпочала наступ проти 2-ої угорської армії, чисельність якої становила 200 тисяч осіб". В результаті Угорщина "втратила 120 тисяч геройських солдатів, багато потрапили в полон".

У повідомленні міститься заклик вшанувати пам’ять полеглих. "Шана героям!", — сказано у тексті.

У січні 1943 року 2-га угорська армія, яка була союзником гітлерівців у Другій світовій війні, була вщент розбита внаслідок Острогозько-Розсошанської операції радянських військ. Цей розгром став чи не найбільшою військовою поразкою Угорщини за всю історію.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.